Главная > Новини / Економіка та фінанси > Только 1 из 10 за решеткой. Как в Украине наказывают за коррупционные и экономические преступления
Только 1 из 10 за решеткой. Как в Украине наказывают за коррупционные и экономические преступления19-04-2024, 12:00 |
Час від часу правоохоронці звітують про викриття нелегальних виробників підакцизної продукції, перевірки незадекларованих активів чиновників, затримання хабарників та хабародавців. Однак які шанси, що в суді ці справи завершаться ухваленням справедливих вироків? Коли мова йде про розбій, грабіж чи крадіжку, не кажучи про більш тяжкі злочини, то у 80-90% випадках підсудних визнають винними і вони сідають за ґрати. Джерело www.epravda.com.ua Проте фундаментальний принцип кримінального процесу – невідворотність покарання – зникає, коли справа стосується злочинів "білих комірців": корупції, фінансового шахрайства, економічних злочинів (акцизи, підроблення грошей). ЕП проаналізувала вироки за останні два роки за 15-ма статтями Кримінального кодексу. Їх спільна ознака в тому, що правосуддя за цими статтями здійснюється здебільшого номінально через затвердження "угоди про визнання винуватості". Таку норму містить глава 35 Кримінально-процесуального кодексу. За останні два роки це відбулося в 43% усіх справ, які своєю чергою у 87% випадків ведуть до штрафу як основного покарання. Цю можливість запровадив ще за часів Януковича Андрій Портнов в оновленому ККУ. "У розвинених країнах через цей механізм розкривають понад 90% злочинів", – переконував в інноваційності рішення тодішній радник президента і керівник головного управління з питань судоустрою Адміністрації президента. У руках слідчих ця норма перетворилася на швидке штампування беззмістовних вироків. Найбільш резонансною стала історія хабаря в розмірі 6 млн дол, коли Миколу Злочевського викрили на спробі за гроші зняти із себе підозру в корупції. У підсумку у 2023 році всі фігуранти цієї справи пішли на угоду зі слідством. Ніхто з чотирьох обвинувачених не потрапив до в'язниці, усі отримали м'які покарання. Посередники – умовні строки, а Злочевський – штраф 68 тис грн. Загалом з 4,8 тис проаналізованих вироків у першій інстанції лише в 9% випадків усе закінчилося максимально суворим покаранням (безальтернативним ув’язненням). З урахуванням апеляцій ця частка може бути ще меншою. Проте є велика різниця між видами злочинів, що впливає на вірогідність бути виправданим і на те, чи потрапить обвинувачений за ґрати. Так, за ст. 204 ККУ (збут чи виробництво підакцизної продукції) лише в 0,5% випадків звинувачені (369) опинилися у в’язниці. Річ у тім, що частина перша статті (збут) не передбачає ув'язнення, друга (виробництво) – передбачає.
Схожа ситуація – із ст. 369 ККУ (пропозиція хабаря). Усі її частини передбачають ув'язнення чи обмеження волі, проте справи зазвичай закінчуються однаково: вирок, визнання провини в результаті угоди зі слідством (у 60% випадків), штраф (зазвичай 17 тис грн). У в'язницю потрапляють лише 3% засуджених. Як і у випадку зі ст. 204 (незаконний обіг підакцизних товарів), тут справа в масштабі підсудних. Основна кількість тих, хто проходить за ст. 369 ККУ, – водії, які продовжують пропонувати хабарі поліцейським з бодікамерами, через що стають легкою здобиччю для поповнення статистики засуджених. З іншого боку, майже гарантоване найсуворіше покарання (штраф 17 тис грн) не зупиняє порушників ПДР від спроб "вирішувати питання на місці".
Статистика за цими двома корупційними статтями була б ще гірша без запровадженої у 2019 році антикорупційної вертикалі (НАБУ, САП, ВАКС), яка з того часу відправила за ґрати майже сотню осіб, а виправдала лише девʼять.
Вернуться назад |