Главная > Новини / Аналітика > Закон №10242: угроза для обличителей или защита национальной безопасности?
Закон №10242: угроза для обличителей или защита национальной безопасности?4-12-2024, 16:00 |
Автори: Оксана Нестеренко, керівник Міждисциплінарного науково-освітнього центру протидії корупції в Україні (ACREC) Андрій Білецький, адміністративний директор ACREC, експерт в сфері захисту викривачів. В качестве эпиграфа приведу цитату из классики британской политической сатиры Джонатана Линна, Энтони Джея «Да, господин министр»:
«Однако Бернард продолжал упорно твердить, что граждане демократического общества имеют право знать. В сущности, они имеют право и не знать, разъяснили мы ему. Знание влечет за собой ненужные сложности и чувство вины. В незнании же кроется некое достоинство».
Уявіть, що ви дізналися про корупційну схему, яка підриває обороноздатність країни під час війни. Ви хочете діяти, але є ризик потрапити під кримінальне переслідування. Як діяти? Україна прагне бути демократичною державою, де правда — понад усе, а викривачі корупції — герої, а не злочинці. Але реальність складніша. Законопроєкт №10242, спрямований на посилення відповідальності за кіберзлочини, створює серйозні ризики для тих, хто наважується викривати зловживання владою. Адже викривачі можуть потрапити під його дію через розголошення суспільно важливої інформації, яка зберігається в електронних системах. Чим небезпечний законопроєкт №10242?Законопроєкт пропонує зміни до статей 361 та 361-2 Кримінального кодексу, посилюючи покарання за дії, які стосуються несанкціонованого доступу до електронних систем та поширення інформації з обмеженим доступом. На перший погляд, це важливий крок у боротьбі з кіберзлочинами. Але є нюанс: викривачі, які повідомляють про корупцію чи інші порушення, можуть опинитися у пастці цього закону. Наприклад, якщо викривач отримує доступ до електронної бази, щоб викрити зловживання, його дії можуть бути кваліфіковані як несанкціоноване втручання або поширення інформації з обмеженим доступом. Навіть якщо ця інформація розкриває корупцію, викривач ризикує опинитися на лаві підсудних замість тих, хто порушує закон. У воєнний час ризики зростаютьКорупція під час війни — це не просто злочин. Це зрада. Кожна гривня, витрачена не за призначенням, — це втрачене життя, ослаблена оборона, підірвана довіра до держави. Саме у цей час держава повинна всіляко підтримувати тих, хто викриває корупційні схеми. Натомість законопроєкт №10242 може стати зброєю проти них. Замість того щоб захищати викривачів, цей закон створює умови для їх переслідування. Це особливо небезпечно в умовах війни, коли корупція може мати катастрофічні наслідки для держави. Читайте також: Медіарух закликав Раду відхилити законопроєкт, який можуть використати для тиску на журналістів Що треба зробити?
Викривачі — це союзники, а не ворогиЯкщо законопроєкт №10242 буде ухвалено у його нинішньому вигляді, він може стати інструментом для замовчування правди. Це недопустимо, особливо під час війни, коли суспільство має право знати про корупцію та зловживання владою. Захист викривачів — це не тільки про прозорість, а й про нашу здатність ефективно боротися з ворогом. Тому цей законопроєкт має бути переглянутий, щоб він не перетворився на пастку для тих, хто захищає суспільне благо. Адже без викривачів ми ризикуємо втратити не лише довіру, а й нашу силу як нації, яка бореться за свою свободу. Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Вернуться назад |