БЛІЦІНТЕРВ'Ю: Новий етап війни — це війна ресурсів

БЛІЦІНТЕРВ'Ю

Новий етап війни — це війна ресурсів

Сергій НАЄВ, генерал-лейтенант, командувач Об'єднаних сил ЗСУ (2020-2024)

Ред. «Солдат»: Сергію Івановичу, на початку повномасштабної війни українська армія створила на полі бою справжню військово-історичну сенсацію, до якої ви були безпосередньо причетні. Сьогодні суспільство чекає нових перемог.

С. Н.: Перевагу ворога в чисельності можна перемагати технологічністю. Для того, щоб бити ворога на початку війни, нам було достатньо тих сил і засобів, які були в Україні. Але в подальшому після оголошення мобілізації в російській федерації, збільшення кількості як ворожого особового складу, так і озброєння, і переходу країни-агресора до війни ресурсами нам знадобилися ресурси. Тож результат подальшого розвитку бойових дій буде залежати від ресурсів, у тому числі ракет, зброї, боєприпасів, які нам передають наші західні партнери. Тому саме своєчасність і повнота отримання нами необхідних ресурсів буде важелем наших результативних дій на полі бою.

Ред. «Солдат»: Що ви скажете про небезпеку з півночі? Свого часу ви багато зробили для оборони саме цього сегмента фронту.

С. Н.: Щодо північного напрямку наразі під найбільшою загрозою Сумщина. Тому що ворог, який б’ється з нашими силами в Курській області, буде намагатися відтіснити наші війська на територію Сумської області. Тому наше завдання — цього не допустити.

Ред. «Солдат»: Як покращити підготовку війська?

С. Н.: Щоб ефективно готувати війська, потрібно займатися цим системно і предметно. Всі ці норми і практики існують і відомі всім керівникам. Тож я можу порадити більш професійного ставлення, більш системного підходу і більше практичного відпрацювання навичок на полігонах і у відповідних навчальних центрах.

Ред. «Солдат»: Як ви оцінюєте діяльність Грузинського легіону?

С. Н.: Наші друзі з Грузії з перших днів вторгнення російської федерації у 2014 році підтримують Україну та перебувають в одному строю з нашими українськими вояками. Тому я оцінюю їхню діяльність дуже схвально. Вони браві воїни, і пліч-о-пліч з ними ми виконуємо складні завдання в боротьбі проти нашого спільного ворога.

Український фронт вирішує все!

Каха БАСІЛІЯ,

полковник Збройних Сил Грузії, начальник штабу спецпідрозділу «Тбілісі», керівник навчального центру Національної академії безпеки України

Українці запитують нас щодо тих подій, які відбуваються в Грузії зараз, переймаючись долею братнього грузинського народу. Звичайно, для нас усе це боляче. Однак, захищаючи Україну тут, ми боремося і за майбутнє своєї батьківщини. Тому що на Україну наразі дивиться вся Східна Європа! І Білорусь, і Вірменія, і Грузія!

Якщо, не дай Боже, Україна програє, це означатиме відновлення Радянського Союзу. І тоді таких маленьких країн, як Грузія та Вірменія, не буде взагалі, і навіть Казахстану не буде. Без перебільшення — наша доля вирішується в Україні! Ось тут цей фронт вирішує все!

Спецбатальйон 1 «Тбілісі» завжди там, де гарячіше

Ґоча ХОРАВА, командир спецпідрозділу «Тбілісі»

Я ветеран російсько-грузинської війни 2008 року, сам родом з Абхазії. Через війну в Абхазії 1992-1993 років також пройшов. В Україні воюю з 2014-го. Спільний ворог у нас, і ми будемо тут воювати, захищати Україну до кінця.

Наш окремий спецбатальйон «Тбілісі» переважно складається з професійних військових з чималим бойовим досвідом. Тому нас направляють на найгарячіші ділянки фронту. Туди, де потрібно допомогти. Зачистити позиції ворога чи відбити якийсь надважливий об’єкт. Наші воїни хоробрі й зухвалі. На їхньому рахунку багато вдалих бойових операцій.

Грузинські воїни дуже мотивовані

Іраклій РУРУА, заступник командира спецпідрозділу «Тбілісі»

Новачків ми теж приймаємо та додатково навчаємо їх. Колись давно я й сам був новачком. Хоча запрошуємо кандидатів уже з військовим досвідом — як військовослужбовців, так і цивільних.

Я теж родом з Абхазії, і хоча під час Абхазької війни був ще малим хлопчиною, пам'ятаю українських добровольців та їхню підтримку нашому народові. Як тільки мені виповнилося 18 років, пішов в армію. Відтоді я професійний військовий. Під час війни в Грузії 2008 року загинули мій двоюрідний брат і троє дядьків, а мій рідний брат поклав своє життя за Україну в Бахмуті, і я до кінця воюватиму з ерефією, скільки я живу. Це наша війна! Грузинські воїни дуже мотивовані, вони воїни честі.