«Міжнародний семінар в Одесі: спільні дії для боротьби із забрудненням Чорного моря»

7 лютого 2025 року в Одесі відбувся науковий семінар на тему «Спільне формування навчальних програм щодо реагування на засмічення морського середовища» (CO-CREATION WORKSHOP PROGRAMME), який об'єднав експертів і фахівців з України та інших країн Чорноморського регіону. Захід проходив в приміщенні Державної установи «Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України», а його основною метою стало обговорення ключових аспектів реагування на забруднення морських екосистем.

Проект RESPONSE: нові можливості для боротьби з морським забрудненням

Семінар розпочався з вітального слова директора ДУ «Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України», академіка НАН України Бориса Буркинського, який представив міжнародний три­річний проект «RESPONSE» (01/10/2023 – 30/09/2026). Цей проект, підтриманий Європейським Союзом через Європейський фонд морського, рибного господарства та аквакультури (EMFAF), орієнтований на розробку та тестування нових тренінгових програм для моніторингу, звітності, управління та пом'якшення забруднення морського середовища, з особливою увагою до забруднення, спричиненого збройними конфліктами.

Основним завданням проекту є поліпшення доступу до навчальних програм для різних зацікавлених сторін, що дозволить покращити їхні можливості в управлінні забрудненням моря, особливо в постконфліктних ситуаціях. Інноваційне використання сучасних технологій, таких як інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) та штучний інтелект, дозволить створити адаптовані та відтворювані навчальні програми. Проект також передбачає створення платформи для співпраці між ключовими зацікавленими сторонами для обміну знаннями та розширення навичок у сфері реагування на забруднення морського середовища.

Реакція міжнародних партнерів

З вітальним словом до учасників семінару звернувся Мамука Гвілава з Громадської організації "Рух Зелених Грузії / Друзі Землі", представник одного з партнерів проєкту. Він поділився думками про важливість цього проєкту для Чорноморського регіону і розповів про спільну зустріч, що відбулася 5 лютого в Грузії. Далі він підкреслив важливість використання міжнародного досвіду для вирішення проблеми забруднення морського середовища та зазначив, що наразі важко провести такі заходи в Україні через поточну ситуацію, але майбутнє співробітництво обіцяє бути плідним.

Директор Українського наукового центру екології моря Віктор Коморін також відзначив важливість семінару та розповів про виклики, з якими зіштовхуються Чорне і Азовське моря, зокрема після агресії Російської Федерації. Він акцентував увагу на важливості міжнародного співробітництва для вирішення екологічних проблем, які постають перед регіоном.

Проблеми та перспективи співпраці

Заступник директора Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації Дмитро Савалюк звернув увагу на серйозні проблеми, пов'язані з антропогенним впливом на екосистеми Азовського та Чорного морів. Відзначивши критичні показники стану морського середовища, такі як евтрофікація та забруднення токсичними речовинами, він підкреслив важливість розробки спільних заходів для покращення екологічного стану регіону.

Олександр Лайко, доктор економічних наук, професор, заступник директора з наукової роботи, один із ключових організаторів семінару, додав, що проект «RESPONSE» допоможе вивчити ефективність існуючих навчальних програм, що сприятиме розвитку більш ефективних заходів щодо моніторингу та зниження забруднення в Чорному морі. Він також звернув увагу на необхідність залучення новітніх технологій, таких як штучний інтелект, для покращення моніторингу та управління морськими екосистемами.
Досвід Інституту в управлінні відходами, пов’язаними з війною, має значення для міжнародної співпраці

Ніна Хумарова, заступник директора Інституту, доктор наук, професор і член-кореспондент Національної академії наук України, зазначила, що питання забруднення Чорного моря актуальне вже багато років. Чорне море сьогодні є більш забрудненим, ніж Середземне, з основними забруднювачами, такими як комунальні стоки, промисловість, сільське господарство, морський транспорт і тверді побутові відходи. Зокрема, до цього додаються "військові відходи", які також становлять загрозу для екосистеми. Важливим є проект щодо знезараження морського середовища, в якому активно бере участь Інститут.

Інституційна рамка для боротьби з забрудненням Чорного моря включає міжнародні та національні документи, що регулюють природоохоронну діяльність і збереження морських ресурсів. Ці документи спрямовані на попередження та ліквідацію деградації морських екосистем, контроль за забрудненням та визначення відповідальності за порушення природоохоронного законодавства. Досвід Інституту в управлінні відходами, пов’язаними з війною, а також знезараженням після збройних конфліктів, має значення для міжнародної співпраці в подоланні екологічних наслідків війни. Головування України у Єдиній Морській Агенді: нові можливості для Чорноморського регіону

Олег Рубель, завідувач відділу інтеграції науки, освіти та бізнесу ДУ «Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України», доктор економічних наук, професор презентував перспективи головування України в рамках Чорноморської синергії. Він підкреслив важливість розвитку інноваційних технологій, досліджень та співпраці між країнами Чорноморського регіону для досягнення сталого розвитку мореплавства, рибальства та аквакультури.Важливим аспектом цього процесу є стратегічне сприяння розвитку Чорного моря, включаючи інноваційні програми та вирішення екологічних проблем, особливо таких, що спричинені воєнними діями, внаслідок яких відбувається суттєве забруднення екосистеми Чорного моря. Олег Рубель зазначив, що Україні необхідно активно брати участь у цих ініціативах і сприяти розвитку морської економіки.

Дискусійні питання

В рамках дискусії, відповідаючи на запитання, чи можуть активісти-волонтери самостійно, без погодження з державними органами, збирати забруднюючі речовини в акваторії чи прибережній зоні, Владислав Долинський, начальник відділу екологічного менеджменту апарату управління ДП "Адміністрація морських портів України", зазначив наступне. Подібна самодіяльність є недопустимою, оскільки може завдати шкоди як екології, так і життю та здоров'ю людей, що беруть участь в таких акціях. Заходи з очищення проводяться відповідними державними органами після консультування з науковцями і за допомогою спеціалізованого обладнання та відповідних сорбентів. При всій повазі до громадської ініціативи, громадські організації не мають ані досвіду в проведенні таких робіт, ані необхідних матеріально-технічних ресурсів.

Іншим питанням, яке викликало жваве обговорення, стало те, наскільки відповідають дійсності оцінки громадських активістів щодо екологічного стану в тих чи інших ситуаціях. У соціальних мережах, які загалом є безконтрольними, іноді лунають апокаліптичні заяви, які не відповідають реальності. Джерелом таких заяв іноді є недостатня компетентність, а іноді — бажання прославитися. Проблемою є те, що блогерська спільнота не «сповідує» журналістську етику.

***

Науковий семінар в Одесі став важливою платформою для обміну знаннями і досвідом серед міжнародних партнерів та фахівців у сфері дослідження морського середовища. Спільне формування навчальних програм та розробка нових тренінгових курсів дозволять підвищити ефективність реагування на забруднення морського середовища, що є критичним для збереження екосистем Чорного моря та інших прибережних територій.