Михайло Поживанов: між державністю і мистецтвом

У стінах Національної спілки журналістів України цього тижня відбулася непересічна подія — зустріч із громадським діячем, науковцем, митцем і колишнім народним депутатом Михайлом Поживановим. Ініціатором візиту став Юрій Работін, який тепло привітав старого друга в офісі Спілки:

«Мені дуже приємно сьогодні вітати в офісі Національної спілки журналістів України Михайла Поживанова — давнього друга нашої Спілки та мого особистого друга».

Цей візит мав не лише символічне, а й культурне значення — у рамках зустрічі відкрилася виставка живопису самого Поживанова, заступника голови Національної спілки художників України. Водночас зустріч набула глибшого змісту — вона перетворилася на платформу для розмови про державність, політику, війну і майбутнє України.

Від Маріуполя до Верховної Ради

Михайло Поживанов — людина, яка багато років стояла біля витоків українського державотворення. Доктор технічних наук, народний депутат чотирьох скликань, у свій час він став наймолодшим мером Маріуполя. Його управлінські ініціативи були не просто інноваційними — вони залишаються актуальними й нині.

«Ті новації, які він впроваджував тоді, працюють і до сьогодні», — зауважив Юрій Работін.

Серед ключових ініціатив Поживанова — освітні програми з інтеграції молодих вчителів із заходу до східних регіонів.

«Я звернувся до мерів Львова, Тернополя, Івано-Франківська: давайте зробимо програму — випускники ваших ВНЗ поїдуть до Маріуполя», — розповів він.
 «Це була реальна дія для формування нації. Шкода, що після 1998-го цю програму скасували».

Культура як основа нації

У виступі Поживанова лунали чіткі сигнали: освіта і культура — основа національної ідентичності.

«Коли ти починаєш будувати українську державу, то маєш пам’ятати: нація — це освіта, нація — це культура».

У цьому контексті варто згадати й його внесок у культурну сферу. Роботи Поживанова — не просто мистецтво, а продовження його громадянської позиції.

«Мені дуже приємно, що ваші мистецькі календарі ми поступово роздаємо, і люди справді звертають на них увагу», — зазначив Работін.

Війна, геополітика і втрачені можливості

Поживанов критично оцінює рішення, які привели до повномасштабної війни, та розмірковує над втраченими можливостями:

«Цю війну треба було не допустити. А далі почалась гра: МВФ дав гроші, Соросівські фонди почали диктувати, кого ставити в уряд — і вся ця "молодь" пішла у владу. Люди це бачили».

Окремо прозвучала і критика на адресу політичних лідерів:

«Після Революції Гідності у 2014-му — домовленості не виконувались, з’явилися "зелені чоловічки", а наші лідери не виявили сили волі».

Відповідальність і заклик до єдності

На думку Поживанова, Україна сьогодні потребує не популізму, а державної відповідальності та професійного уряду:

«Якщо ти нормальний президент — створи уряд національної єдності. Прибери політичні фігури типу Порошенка, Тимошенко... Але вибери з них найбільш фахових людей».

Це звернення — не лише політична позиція, а заклик до здорового глузду:

«Я не втомлююся повторювати: ще не пізно. Це шанс зберегти Україну. Зберегти її незалежність».

Підводячи підсумок зустрічі Юрій Работін прочитав рядки із власної поезії 

Але тече життя — ріка,
 І омиває берега,
 І сонце світить на луга,
 А дощ прийшов — і райдуга.

Сія моя країна — ти і я,
 Це я і він, лунав дитячий голос.
 Перед дзвін — Чумацький Шлях,
 Усіяний зірками перед нами постає.

Це — Україна. Вона з нами 

Була, лишається і є!

Зустріч із Михайлом Поживановим — це не просто захід, а потужний інтелектуальний імпульс. Його слова — це біль, досвід і віра в те, що Україна має шанс. Але для цього потрібно не тільки пам’ятати уроки минулого, а й діяти — чесно, відкрито, по-державному.

«Формування нації починається з маленьких, але важливих рішень. І ці рішення мають ухвалюватися не в ім’я політичних рейтингів, а в ім’я майбутнього».