Єкономічна ситуація в Україні – просто про складне – думка економіста Олександра Лайка в ефірі «Коду доступу»

У проєкті «Код доступу» з вами Олександр Філяєв. Сьогодні говоритимемо про важливі теми, які стосуються кожного з нас. Цього тижня економічні новини сиплються одна за одною: злет цін, тарифи, валютний курс, нові правила на АЗС, облікова ставка, а також надра як інструмент відновлення України. Спробуємо розібратися, що все це означає для нас.

Наш гість сьогодні — Олександр Лайко, економіст, заступник директора ДУ Інституту ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України.

Олександр Філяєв:
 Пане Олександре, вітаю вас у студії.

Олександр Лайко:
 Буквально за кілька хвилин до нашого ефіру вийшла новина від Державної служби статистики: за рік ціни на окремі продукти зросли до 270%. Наприклад, капуста подорожчала на 267,4%, морква — на 205,9%, яйця — на 73%, яблука — на 61%, гречка — на 44%, цукор — на 10%, олія — на 40%.

Чому так відбувається?

Індекси різні для кожної позиції — це можуть виглядати як сенсаційні новини, але лякати людей не варто. Усі ми бачимо ціни на полицях магазинів і ринках. Підвищення цін на окремі продукти може бути зумовлене сезонними коливаннями, проблемами логістики, зберігання, нестачею електроенергії, перехідним міжсезонням, коли з’являється перша продукція нового врожаю, яка завжди дорожча.

Щодо олії, наприклад, зростання цін на 40% могло бути спричинене підвищенням витрат на перевезення, пакування, оплату праці тощо.

Інфляція і макроекономічна ситуація

Найбільший індекс зростання споживчих цін ми спостерігали у 2022 році — майже 27%, подібно до 2014–2015 років, коли почалась відкрита агресія Росії. У 2023 році показники дещо стабілізувались, наразі спостерігається подальше зменшення. Прогноз інфляції — 8,7% до кінця 2025 року, з виходом на цільовий показник у 5% у 2027 році.

Не заперечую, що існують негативні тенденції, проте головною новиною, на яку чекає вся країна, залишається завершення війни. Саме припинення вогню, перемога, відновлення економіки є основними очікуваннями як громадян, так і бізнесу.

АЗС, біоетанол, логістика і глобальні впливи

Серед економічних новин — зміни в політиці АЗС (додавання біоетанолу), ситуація з транспортними перевезеннями, нестабільність на міжнародних фінансових ринках. Валютні війни, торгові обмеження, політика США, Європи, Китаю — все це також впливає на українську економіку.

Недостатня розвиненість фондового ринку в Україні дещо убезпечує нас від шоків, що спостерігаються у більш інтегрованих країнах. Наприклад, сенсаційні новини зі США можуть миттєво обвалити акції компаній, що мають тісні зв'язки з європейським ринком. В Україні такі процеси не настільки швидкі й масштабні.

Інфляційні очікування: чи варто хвилюватися?

Так, інфляція — це взаємозалежний процес. Новини й очікування самі по собі можуть викликати зростання цін. В умовах війни і стресу населення іноді панічно реагує на новини. Проте Національний банк проводить інтервенції, регулює ситуацію.

Ціль у 8,7% до кінця року — це орієнтир, і держава прагне його досягти. Але наскільки це реально — залежить від багатьох внутрішніх і зовнішніх факторів. Якщо буде добрий врожай, вдасться забезпечити переробку і експорт, це допоможе. Але розвиток переробки — це питання інвестицій і часу, за пів року ситуацію кардинально змінити складно.

Що ще впливає на ціни?

Високі ціни на окремі продукти можуть бути викликані дефіцитом, проблемами зі зберіганням, перебоями в поставках. Наприклад, капуста могла подорожчати через нестачу холодильного зберігання. Також важливо враховувати поведінку продавців, які можуть притримувати товар або штучно створювати дефіцит, очікуючи більшої вигоди.

Висновок: не панікувати, а аналізувати

Економічна ситуація складна, але не критична. Деякі процеси закономірні, інші — підконтрольні регулятору. Панікувати не варто. Головне — зберігати спокій, стежити за тенденціями і бути критичними до сенсаційних новин.

Інфляція, облікова ставка, тарифи: чого очікувати українцям

Якщо інфляція буде трохи вищою за прогнозовану НБУ, варто очікувати здорожчання товарів і послуг. Що саме подорожчає найбільше — пальне, продукти, комунальні послуги — чи все водночас?

Уся економічна система пов’язана між собою. Здорожчання одного елементу — наприклад, пального — неминуче вплине на логістику, транспортування товарів, ціну перевезень, і зрештою — на собівартість продукції. Енергетичний сектор, який частково перебуває у державній власності, а частково в акціонерній, також відреагує на ці зміни. Отже, черговість подорожчання можлива, але у підсумку зростання цін охопить практично всі категорії товарів і послуг.

Чи варто цього боятись? Варто готуватись. Якщо порівняти тарифи і ціни до початку повномасштабної війни та зараз, видно: суспільство поступово адаптується до нової економічної реальності.

Облікова ставка НБУ залишилася на рівні 15,5% — що це означає?

З одного боку, добре, що ставка не зростає. З іншого — вона досі залишається досить високою. В роки війни ми спостерігали її поступове підвищення. А облікова ставка — це вартість грошей у часі. Вона визначає, під який відсоток банки можуть брати ресурси і, відповідно, під який будуть кредитувати громадян та бізнес. Комерційні банки працюють із Нацбанком, і виставляють свої ставки з урахуванням облікової, додаючи власний прибуток.

Отже, високий рівень облікової ставки впливає на вартість кредитів і депозитів. Це стримує доступ до фінансових ресурсів, уповільнює інвестиції.

Для довгострокового припливу капіталу, стратегічних інвестицій необхідно знижувати облікову ставку. Але це можливо лише за умов стабільності національної валюти та зваженої фінансової політики.

Плани «Укрзалізниці» підвищити тарифи на вантажні перевезення на 37%: які наслідки?

Це рішення неминуче вплине на бізнес, пересічних громадян і навіть стан автомобільних доріг. Після здорожчання перевезень залізницею, багато компаній змушені будуть перейти на автоперевезення. А це призведе до збільшення навантаження на дороги, заторів, швидшого зношення інфраструктури.

Для «Укрзалізниці» вже давно необхідні системні кроки: оптимізація управління, реструктуризація, модернізація. Адже навіть попри державну підтримку, тарифи на пасажирські перевезення за останній час суттєво зросли. Іноді вони навіть перевищують ціни автобусних перевізників, хоча логічно, що залізниця мала б бути дешевшою завдяки ефекту масштабу.

Замість підвищення тарифів варто шукати більш стратегічні рішення. Інакше наслідком стане подальша тінізація економіки: частина перевезень перейде в «сіру» або «чорну» зону, де контроль і безпека відсутні.

Біоетанол у пальному — нова реальність: що зміниться?

З 1 травня всі АЗС країни почали додавати біоетанол до бензину — не менше 5%. Це відповідає європейським стандартам (E5, E10), і вважається, що на двигунах це не має позначитись критично. Хоча деяке зменшення потужності можливе, адже біоетанол має меншу теплотворність, ніж нафта.

Окремі експерти вказують: через гігроскопічні властивості спирту (всмоктування вологи) можуть виникати ризики для двигунів, однак на сьогодні достовірних підтверджень серйозних проблем немає.

Щодо ціни — на додачу біоетанолу може вплинути підвищення, адже це нове обладнання, нові процеси. З іншого боку, світові ціни на нафту нині знижуються, отже, вартість бензину в цілому не має суттєво зрости. Можливе навіть незначне здешевлення.

1. Інфляція торкнеться всього, але найбільше — продуктів, пального, комуналки.
2. Облікова ставка поки що висока. Це гальмує розвиток і доступність кредитів.
3. Підвищення тарифів «Укрзалізниці» може завдати шкоди бізнесу та інфраструктурі.
4. Біоетанол — європейський стандарт, і якщо адаптація пройде вдало, українські водії цього майже не відчують.

Держава має фокусуватись не на короткострокових рішеннях, а на системних змінах, які стимулюють інвестиції, стабільність і довіру.

Ось відредагований і структурований текст без таймінгів — у вигляді аналітичного матеріалу чи інтерв’ю:

Чи зросте ціна на паливо через біоетанол, і що означає енергетичний меморандум зі США?

У публічному просторі з’явилися повідомлення про можливе подорожчання палива через додавання біоетанолу — на 5–10 гривень за літр. Наскільки це реально?

Підвищення цін може мати місце, але не варто драматизувати. Вірогідно, діятиме певний спекулятивний фактор. Сама нафтова складова, навпаки, дешевшає. Тому немає об'єктивних причин для різкого стрибка вартості. Так, ринок може відреагувати певним коливанням, але після стабілізації ситуація вирівняється.

Європейські виробники вже давно адаптовані до технології з біоетанолом. Якщо й буде потрібне переналаштування обладнання в Україні, це одноразовий процес. У подальшому технологічний цикл вже враховуватиме ці особливості. Можливе поступове зростання цін на фоні загальної інфляції, однак передбачити точні масштаби наразі складно. Імовірні короткострокові сплески, але стверджувати про однозначне та значне подорожчання наразі передчасно.

Що передбачає меморандум між США та Україною щодо надр, і чи варто цього боятись?

Недавно Верховна Рада ухвалила зміни до Бюджетного кодексу, що дозволяють спрямовувати частину доходів від користування надрами до спільного фонду України і США. Угода викликала як інтерес, так і занепокоєння.

Механізм виглядає так: 50% доходів від плати за ліцензії залишаються в держбюджеті України, інші 50% — йдуть до спільного фонду. Його наповнюватимуть також коштами військової допомоги США. Чим більше внесок США — тим більша їхня частка впливу. Такий підхід частково монетизує військову підтримку, і це вже викликає побоювання щодо залежності.

На жаль, повного тексту угоди поки що немає. Відомі лише загальні положення. Невідомо, як укладатимуться інвестиційні договори, як розподілятиметься продукція, якими будуть вимоги до компаній тощо. Тому певна обережність цілком виправдана.

Разом з тим, варто пам’ятати: нині Україна не має достатньо власних інвестиційних ресурсів для розробки надр. Тож залучення міжнародних партнерів — вимушений крок. Сполучені Штати, наприклад, довгий час зберігали свої внутрішні ресурси, а зараз знову активізують видобуток. Ми ж не освоїли власні можливості і маємо надолужувати.

Україна — експортер сировини з низькою доданою вартістю. Для прикладу: тонна агропродовольчої продукції з України в середньому коштує 250 доларів, у той час як імпорт з ЄС обходиться в 3000–4500 доларів за тонну. Ця різниця демонструє, наскільки слабкою є переробна галузь.

Проблема — не лише в інвестиціях. У нас складна, обтяжлива фіскальна система, надмірна зарегульованість, відсутність стабільності. Без створення зрозумілих і сприятливих умов жодні механізми не спрацюють. Потрібні цифрові рішення, спрощення ліцензування, прозора податкова система, підтримка дрібних виробників, можливість придбати одноразову ліцензію через QR-код і сплатити податки до бюджету без зайвої бюрократії.

І тема біоетанолу, і нова угода зі США — це виклики, які потребують системної відповіді. Якщо інфраструктура й управління залишаться на старому рівні, то й користь від нових механізмів буде мінімальною. Але якщо ці зміни підштовхнуть до реальної модернізації економіки — тоді це шанс, яким варто скористатися.

Багато сервісів можна і варто цифровізувати, щоб стратегічні інвестори мали змогу бачити всі наші інвестиційні можливості та пропозиції, а також одразу взаємодіяти з відповідальними особами — насамперед представниками територіальних громад. Має бути створена інтерактивна система, яка полегшить процес комунікації.

Якщо говорити про податкові преференції, то їх справді варто застосовувати — наприклад, щодо податку на прибуток. Такі пільги вже є для індустріальних парків і малого бізнесу, але нинішні обмеження, які діють три роки, сумнівні й неефективні. Вони не стимулюють економіку, а навпаки — призводять до оптимізації податків і зменшення надходжень у бюджет.

Пільги повинні надаватися під конкретні інвестиційні угоди. Йдеться про участь інвесторів у реалізації проектів разом із державою, місцевими громадами, фондом розвитку тощо. Такі угоди мають враховувати інтереси громади — і в екологічному аспекті, і в соціальному. Наприклад, якщо інвестору надається пільга, він має зобов’язатися створити певну кількість робочих місць із зарплатнею не нижчою, ніж подвоєна середня в промисловості. Це одразу дасть прибуток місцевому бюджету за рахунок податку на доходи фізичних осіб.

У такий спосіб можна досягти балансу — інвестору вигідно, бо він отримує преференцію, а держава й громада — тому що інвестор зобов’язаний дотримуватись чітко прописаної угоди. Це формує довіру, прозорість і відповідальність.

До того ж, серед рекомендацій офіційного звіту ЄС щодо реформ в Україні одним із перших пунктів зазначено необхідність створення якісної системи управління. І тут, на мій погляд, варто активніше залучати науку. Наукові установи можуть бути консультантами та допомагати в обґрунтуванні рішень. До того ж, ми вже маємо можливість застосовувати інструменти штучного інтелекту, щоб підвищити об’єктивність і прозорість управлінських рішень.

На останок, ми бачимо що долар здешевшав ми усі ці це помітили, а ось те що євро як кажуть експерти різко дешевше це для багатьох новина ось з чим це пов'язано з внутрішніми чинниками або глобальними і на вашу думку чи варто зараз купувати чи продавати?

Щодо валютного питання. Так, ми бачимо, що долар дещо подешевшав, а євро — ще відчутніше. Це стало несподіванкою для багатьох. Чинників тут кілька: як глобальні, так і внутрішні. Варто пам’ятати просту пораду: зберігати заощадження бажано в різних інструментах — доларах, євро, облігаціях внутрішньої державної позики тощо. Це дозволяє мінімізувати ризики.

На глобальних ринках курс євро і долара нині майже зрівнявся — йдеться про співвідношення майже 1:1. Це стало наслідком торговельних воєн та очікувань нової економічної політики, зокрема після зміни адміністрації у США.

Нацбанк України проводить політику згладжування валютних коливань — і це дає свої результати. А в довгостроковій перспективі — все залежить від того, як ми організуємо в себе переробну промисловість, високотехнологічне виробництво, і чи будемо створювати товари з високою доданою вартістю.

Панікувати через курсові коливання не варто. Купувати чи продавати валюту слід зважено, залежно від конкретної ситуації. Долар чи євро можуть коливатись, але стратегія має бути стабільною: розвивати економіку, працювати, і тоді гривня буде стабільнішою.

Загалом, досвід показує, що без реального сектору економіки валюта слабшатиме. Тому сьогодні перед Україною стоїть завдання — створити умови для розвитку власного виробництва, орієнтованого на експорт, зокрема унікальної продукції або товарів подвійного призначення. У нас є потенціал, є точки зростання — потрібно лише масштабувати їх.

Управлінська система має бути відкритою до бізнесу, науки та суспільства. Держава має почути, чого хоче бізнес, що радить наука і що очікує громадянин.

З ефіру «Першого міського», програма «Код доступу». Ведучий — Олександр Філеєв.