У Національній музичній академії відкрився міжнародний фестиваль-конференція «Захід – Схід: культура і мистецтво»
Сьогодні, 14:00
В Одеській національній музичній академії імені А. В. Нежданової урочисто відкрили Міжнародний фестиваль-конференцію «Захід – Схід: культура і мистецтво», присвячену 220-річчю генерал-губернаторства Армана де Рішельє та 60-річчю педагогічної й творчої діяльності професора Олени Миколаївни Маркової в академії.
Свято науки, мистецтва і вдячності зібрало колег, учнів, студентів і друзів знаної вченої, педагога, культуролога. У Золотій залі академії лунали теплі слова, щирі спогади і музика, що об’єднує покоління.
«Ваша праця — частина історії академії»
З вітальним словом до ювілярки звернулася декан фортепіанно-теоретичного факультету, доктор мистецтвознавства, професор, заслужений діяч мистецтв України Лілія Михайлівна Шевченко:
«Ваша багаторічна, самовіддана праця стала невід’ємною частиною історії та розвитку Одеської національної музичної академії імені Антоніни Василівни Нежданової.
Завдяки глибині Вашої наукової думки, творчій наполегливості та високим професійним стандартам кафедра культурології отримала новий потужний імпульс для розвитку, а її здобутки стали вагомим внеском у сучасну мистецтвознавчу науку».
Професор Шевченко підкреслила, що наукове надбання Олени Миколаївни — численні дослідження, новаторські розробки та блискучі публікації — є джерелом натхнення для багатьох поколінь викладачів і студентів, а її вихованці гідно представляють українську музичну науку та культуру у світі.
«Ми всі відчували Ваше наставництво»
Зворушливі слова подяки прозвучали й від завідувача кафедри оркестрових духових та ударних інструментів, професора, кандидата мистецтвознавства, заслуженого діяча мистецтв України Зіновія Павловича Буркацького:
«Сьогодні — справді надзвичайна подія не лише для наукової спільноти, а й для всіх, хто мав щастя навчатися й працювати поруч з Оленою Миколаївною.
Пам’ятаю, коли я був на першому курсі, саме вона викладала у духовиків. А духовики — це особлива спільнота, до якої треба ставитися з особливою увагою і розумінням (усміхається). Ми всі щиро вдячні Вам за турботу, підтримку, за Вашу віру в нас».
Професор Буркацький наголосив, що саме завдяки підтримці Олени Миколаївни багато його колег і учнів успішно захистили дисертації у Києві, Львові, Дніпрі, Одесі, а чимало магістрів отримали від неї неоціненну допомогу та пораду.
До вітальних слів керівництва академії долучились численні колеги та вихованці Олени Миколаївни.
Музика і наука — єдине дихання
Після вітальних промов відбувся невеликий концерт, у якому викладачі та студенти академії виконали твори композиторів-авангардистів. Зал аплодував стоячи, адже звучала не лише музика — звучала подяка і повага до вчителя, що виховала покоління музикантів і науковців.
І. Коцюба Іван., викладач ОНМА імені А.В. Нежданової –
Л.Фукс, Соната для скрипки і фортепіано (партія фортепіано студ. Євген Єрмолов).
Чистова О., викладач ОНМА імені А.В. Нежданової – Е. Вілла-Лобос, Бразильська бахіана № 4
Андросова Д., професор, доктор мистецтвознавства І. Вишнєградський, Фрагменти ор. 4 № 1,2. Л. Бетховен, 12 варіацій на тему танця з балету Враницького К. Шимановський, «Шехрезада» з циклу «Маски» Ф. Ржевський, П’єса IV «Гонги»
Ведучою концерту була Анна Березіна, яка розповіла присутнім про музичні твори і їх виконавців.
Наукові відкриття і музичні паралелі
У науковій частині конференції прозвучали змістовні доповіді, що розкрили тему взаємодії культур Заходу і Сходу в історії європейського музичного мистецтва.
Доктор мистецтвознавства, професор, професор кафедри музичного мистецтва Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв Ольга Леонідівна Зосім представила доповідь «Літургічний рік в європейських авторських канціоналах».
Вона розповіла про два визначні музичні цикли XVII століття — «Česká mariánská muzika» чеського композитора Адама Вацлава Міхни та «Harmonia Caelestis» угорського магната і музиканта Пала Естергазі.
«Обидва ці твори, — зазначила дослідниця, — демонструють еволюцію жанру канціоналу, який охоплює увесь літургічний рік. У різдвяних циклах особливо відчутна близькість музичної мови чеських та угорських композиторів до української духовнопісенної традиції».
Доповідь була ілюстрована численними музичними прикладами, що створили атмосферу живої присутності епохи Бароко.
Органна культура Києва: невідомі сторінки
Цікавим продовженням став виступ доктора мистецтвознавства, професора, завідувачки відділу музикознавства та етномузикології ІМФЕ ім. М. Рильського НАН України Олени Миколаївни Немкович, яка присвятила свою доповідь формуванню органної культури в Києві в середині ХХ століття.
«На основі архівних матеріалів ми встановили, що традиція органних концертів у Києві розпочалася ще 1954 року, коли орган з’явився в Київському оперному театрі. Ці виступи стали новою сторінкою культурного життя столиці — задовго до створення органного класу в консерваторії», — підкреслила дослідниця.
Вона відзначила роль народної артистки України Віри Любимової, чия виконавська й організаційна діяльність заклала основи майбутньої київської органної школи.
Завершився перший день фестивалю теплими словами подяки Олені Миколаївні Марковій та всьому колективу кафедри теоретичної та прикладної культурології ОНМА імені А. В. Нежданової за високий рівень організації заходу.
Фестиваль-конференція «Захід – Схід: культура і мистецтво» став не лише науковою подією, а й втіленням живого діалогу між поколіннями музикантів і науковців, де музика і слово злилися в єдиному подиху вдячності й натхнення.
Вернуться назад