Третій день Міжнародної конференції “Схід–Захід”. Студентська секція: музика, наука і світло творчості

В Одеській національній музичній академії імені А.В. Нежданової відбулася студентська секція в рамках Міжнародної науково-практичної конференції “Схід–Захід”, організованої кафедрою теоретичної та прикладної культурології. Захід став яскравим прикладом того, як поєднання наукового пошуку, музичного мистецтва та молодої енергії створює живий культурний простір, де народжуються нові ідеї та натхнення.

 Музично-театральне відкриття

Секція розпочалася виступами студентів, які продемонстрували не лише майстерність, а й глибоке відчуття музики.

Вікторія Паркіна зворушливо виконала пісню “Два кольори”, 

Олександра Шкотіна запально зіграла джазову п’єсу Кетрін Роллін Jazz Cat.

Олександр Лапов представив Три етюди Фредеріка Шопена — ліричні, витончені, сповнені внутрішнього драматизму.

Особливим епізодом став музично-ляльковий театр “Теплі звуки” за мотивами казки Ганса Християна Андерсена “Снігова королева”. Проєкт, створений під керівництвом доктора мистецтвознавства, професора Алли Соколової, поєднав музику, театр і символіку доброти. Завдяки оригінальному звуковому оформленню, яке забезпечив Іоанн Омельян, вистава набула особливої, казкової атмосфери.

У ролях виступили:

• Олександра Шкотіна — Кай,
• Уляна Греля — Герда,
• Алла Соколова — Маленька розбійниця,
• Віталій Левицький — Вовк,
• Ганна Омельян — Березень.

Кожен образ став частиною спільного художнього світу, де музика і слово говорили про головне — тепло серця, що долає холод байдужості.

Представила виконавців та чудово розповіла про виконані твори лекторка-музикознавиця Ганна Березіна

 Наукова частина: відкриття молодих дослідників

Професор Алла Соколова — “Бакс та феномен британського симфонізму першої половини ХХ століття”

Професор Соколова представила захопливе дослідження творчості Арнольда Бакса, одного з найяскравіших, але маловідомих композиторів англійського Ренесансу.
 У своїй доповіді вона наголосила, що сьогодні, серед інформаційного шуму, ми часто забуваємо тих, хто створював справжню красу.

«Ми не маємо права забувати тих, хто вмів слухати світ і передавати його красу. Забуття таких людей — це завжди забуття частини нас самих», — підкреслила дослідниця.

У центрі уваги була поетична музика Бакса, сповнена внутрішньої щирості, ліризму та філософських роздумів. Особливо цікаво прозвучала розповідь про подорож композитора в Україну, на Полтавщину, де його надихнули степи й небо, що згодом відлунюють у його мелодіях.

Маргарита Гаврилюк — “Жанр та жанровість у живописі та музиці”

У своїй ґрунтовній доповіді Маргарита Гаврилюк проаналізувала еволюцію жанрової системи в мистецтві — від середньовіччя до сучасності.

Вона відзначила, що:

• жанр визначає тематичні та функціональні особливості твору,
• стиль — це індивідуальний почерк епохи або митця,
• розвиток жанрів свідчить про зміни в соціальній свідомості.

Цікаві приклади пролунали з історії голландського живопису XVII ст., творчості Киріака Костанді та з української музичної традиції.

«Жанровість — це спосіб, у який мистецтво говорить про людину. І що глибше воно розуміє життя, то глибше розкривається його жанрова палітра», — наголосила авторка.

Ганна Омелян — “Образ світла у прелюдіях Вільяма Бейнса: протестантський контекст”

Доповідь Ганни Омелян мала філософський і духовний вимір. Вона розглянула образ світла як символ божественної істини в музиці англійського композитора Вільяма Бейнса (1899–1922).

Світло, за словами дослідниці, — це не лише природне явище, а знак духовного оновлення, віри та надії. У циклі Pictures of Light (“Картини світла”) Бейнс створив музичний еквівалент протестантського постулату Post tenebras lux — “Після темряви — світло”.
 Музика Бейнса, глибоко етична й медитативна, стала свідченням того, як мистецтво може передавати духовні істини мовою звуків.

Уляна Греля — “Образ птахів як символ трансцендентного у фінській музиці XX століття (на прикладі творчості Ейнох’яні Раутавари)”

Завершальну ноту наукової частини задала Уляна Греля, зануривши слухачів у світ північної природи й духовності.
 Її виступ розповів про пташину символіку у творчості фінського композитора Ейнох’яні Раутавари, автора знаменитої “Арктичної пісні”.

Раутавара, за словами доповідачки, не просто наслідував звуки природи — він перетворював їх на музичний код духовності.

“Його птахи — це не просто голоси лісу, а голоси неба. У них звучить прагнення людини до гармонії з природою і Творцем”, — зазначила Греля.

Студентська секція конференції “Схід–Захід” стала святом інтелекту, творчості та молодого натхнення. У ній поєдналися музика, філософія, естетика і наука — усе те, що формує справжню культурну спільноту.

Професор Олена Маркова підкреслила у завершальному слові:

Емоції, наукові ідеї та теплі звуки цього заходу, не зважаючи на похмурий дощовий день, ще довго житимуть у стінах Академії — як свідчення того, що мистецтво залишається найкращою мовою людського порозуміння.