Свято посвячення у курсанти Одеського морехідного фахового коледжу морського та рибопромислового флоту ім. Олексія Соляника

          День «Посвяти в курсанти» проводиться лише у морських навчальних закладах, він символізує початок нового етапу в житті кожного морського курсанта, коли він вливається у дружню флотську родину. Такий урочистий ритуал став для Одеського морехідного коледжу морського та рибопромислового флоту ім. О. Соляника вже традицією. Він зазвичай збирає безліч рідних першокурсників і гостей. Поза місяць оргперіоду та стройової підготовки, старань вихователів і старшин, а все для того, щоб молодецькою завзятістю та виправкою, злагодженими діями порадувати гостей та педагогів. 

          Цей знаковий день відзначали у ОМФК МРФ ім. О. Соляника 10 жовтня 2025 року. Сам коледж, а до нього Одеське морехідне училище рибної промисловості, не потребує реклами. Цей мальовничий куточок старої Одеси за Чумкою, безумовно, знайомий будь-якому одеситу. Ще б пак, адже тут розміщується знаменита одеська «рибка». Як пестить слух сама назва  – «рибка»! Справді, так ми називаємо найдорожчу, кохану людину. Якщо поставитися до назви дослівно, маючи на увазі породи риб, то це не якась там «тюлька», як називають подібний навчальний заклад, наприклад, у Херсоні. Погодьтеся, перше звучить благородніше. І тому для всіх одеських хлопців вступити та навчатися в ній завжди було престижно. Курсанти та випускники завжди користувалися підвищеною увагою жіночої статі. А якщо це вже був рибалка або китобій, то половина успіху йому було забезпечено апріорі. Щоправда, зараз настали інші часи. У судноплавній галузі має бути забезпечена гендерна рівність, і ось в урочистих шеренгах ми бачимо і дівочі фігурки у морській формі. 

          Історія коледжу йдеться з березня 1954 року. До цього в цих будинках розміщувався Одеський харчовий технікум, у якому було навіть спиртове відділення. За свідченням старожилів, перші студенти, які надійшли у 1944 році одразу після звільнення Одеси, кілька місяців займалися прибиранням сміття та приведенням будівлі у людський вигляд. Місцеві жителі, мати, яка теж була студенткою першого набору, розповідали автору, що під час румунської окупації тут розташовувалася кінська стайня.

          Сьогодні коледж відрізняють не тільки славетні традиції, але і найсучасніша матеріальна база – аудиторії з мультимедійними засобами навчання, комп'ютерні класи, тренажери, що моделюють реальні умови плавання. Набуваючи на них знання за обраною професією, курсанти готують собі до нелегкої, але такої цікавої та яскравої флотської служби. 

          У цьому їм допоможуть найдосвідченіші викладачі та вихователі, які не тільки прививатимуть великі знання та практичний досвід, а й прийдуть на допомогу, підтримають у важкій ситуації, допоможуть виробити твердий характер, необхідний у морській професії. Завдяки їхньому наставництву та своїй наполегливості в навчанні та на плавальних практиках сьогоднішні першокурсники стануть остаточно дорослими, сформуються як особи, знайдуть професію, вірних друзів, мудрих наставників, педагогів та командирів. І, вже закінчивши коледж, замінять старше покоління моряків на капітанських містках та в машинних відділеннях найсучасніших суден, на берегових підприємствах морського та рибопромислового флоту. 

          На святковому мітингу першокурсники принесли клятву курсанту та отримали курсантські квитки. Успіхів у навчанні, морській удачі, стійкості та натхнення їм побажали новопризначеній в.о. начальника коледжу Віктор Васильович Лунгул, його зами О.Ф. Тарусін та В.В. Артеменко, завідувачі судноводійним та судномеханічним відділеннями О.Ф. Котлярчук та О.Г. Тартаковський, завідувач навчально-виробничої практики, к.д.п. Володимир Незавітін, начальник організаційно-строєвого відділу полковник у/в Г.С. Крутіков. З теплими напутніми словами до першокурсників звернулися почесні гості коледжу на святі – директор рибодобувної компанії фірми «Лиман», голова Федерації роботодавців рибної галузі України О.Ф. Шлапак та капітан далекого плавання, д-р техн. наук, професор Національного університету "Одеська морська академія" І.М. Петров, інші посадовці та батьки. Вони побажали першокурсникам гордо нести почесне звання курсанта, любити море та флот, берегти честь змолоду, все своє життя пам'ятати про традиції та репутацію коледжу, цінувати та примножувати здобуті знання. Ласкаво просимо, сім футів під кілем та попутного вітру, першокурсники!

          А після закінчення мітингу в.о. начальника коледжу В.В. Лунгул запросив за старою морською традицією до свого «капітанського салону»  почесних гостей. У розмові він зупинився на питаннях забезпечення продовольчої безпеки та незалежності України в секторі рибопродукції. На жаль, він констатував той факт, що наша країна втратила статус морської рибопромислової держави, перетворившись замість експортера рибопродукції на імпортера, закуповуючи близько 80% за кордоном. Але й при цьому Україна не може забезпечити своїх громадян, навіть наполовину, мінімально необхідної медичної норми споживання риби (воно сьогодні на одну особу в Україні становить 10,4 кг на рік замість необхідних 23,7 кг). Віктор Васильович бачить стратегію щодо відродження рибодобувної промисловості у зміщенні курсу: від забезпечення внутрішнього ринку риби за рахунок аквакультури, тобто вирощування у ставках, озерах та водосховищах, на контрольованих та безпечних територіях, на відродження рибодобувної промисловості України, яка знову буде мати у своєму складі власний морський та океанічний флот. Як бачимо, керівництвом коледжу задумано багато, плани дуже масштабні. Побажаємо, щоб усі вони здійснились! 

      І.М. Петров,

доктор технічних наук, професор НУОМА, 

капітан далекого плавання, 

колишній вантажний помічник капітана

ТР «Пролив Санникова» Мортрансфлоту МРХ,

академік ТАУ та МАНЕБ,

член Морського інституту Великобританії,

член Національної спілки журналістів України