Благодійна акція в театрі: волонтерки Одеської кірхи завітали на оперету «Ніч у Венеції»
Сьогодні, 20:00
Одеський академічний театр музичної комедії ім. М. Водяного продовжує свою благородну традицію підтримувати та надихати тих, хто щодня допомагає країні наближати Перемогу. Цього разу на виставі «Ніч у Венеції» побували волонтерки Одеської кірхи Святого Павла — учасниці «Клубу сеньйор», які щотижня плетуть маскувальні сітки, виготовляють окопні свічки та займаються доброчинністю.
Театр як терапія
Перед виставою глядачів привітала Тетяна Орел, заступниця директорки-художньої керівниці театру. Вона наголосила, що сьогодні мистецтво має особливу силу — силу зцілювати.
«Ми завжди раді бачити людей, які своєю працею, своїм ставленням до сьогодення викликають глибоку повагу. Це й волонтери — сьогодні, наприклад, у нашій залі працюють люди, які плетуть сітки, є поранені бійці та ті, хто допомагає їм у реабілітації. Наш театр завжди відкритий для людей!», — сказала Тетяна Орел.
Вона також розповіла про важливість створення інклюзивного простору в театрі:
«У нас є багато таких історій. Ось позаду мене розташований інклюзивний туалет, який ми спеціально побудували для людей з особливими потребами».
Та головний меседж, який звучав від пані Тетяни, — про емоційну підтримку, яку сьогодні дає мистецтво:
«Сьогодні всі ми потребуємо емоційного відновлення. Театр саме й надає таке відновлення — емоційне, позитивне. Ми вважаємо, що театр сьогодні — це своєрідний терапевтичний засіб, який потрібно «приймати» постійно, щоб підлікувати душу й серце, поранені війною. Тому ми завжди раді бачити людей у нашому театрі. А таких людей — особливо».
«Клуб сеньйор»: спільнота добра та взаємопідтримки
На початку цього року парафіянки Одеської кірхи створили «Клуб сеньйор» — об’єднання дорослих людей, які прагнуть приносити користь ближнім. Вони не сидять осторонь і роблять свій внесок у спільну справу: плетуть маскувальні сітки, виготовляють окопні свічки, допомагають переселенцям та військовим.
Волонтерка пані Наталя поділилася своїми враженнями від поїздки до театру:
«Ми навіть не очікували, що отримаємо такі сильні емоції! Це було свято — і для очей, і для душі. Ми весь час працюємо, але сьогодні дозволили собі посміятися, помріяти, поринути у зовсім інший світ. Для нас це велика підтримка».
Інша учасниця клубу, пані Галина, додала:
«Такі моменти повертають відчуття радості. Ми ніби самі побували на венеціанському маскараді! Дуже вдячні театру за теплий прийом».
Вистава, що занурює у свято
Оперета Йоганна Штрауса «Ніч у Венеції» — це класика, яка не втрачає своєї чарівності. Легкі мелодії, яскраві костюми, дотепний сюжет та блискуча гра акторів створили атмосферу справжнього свята.
Штраус майстерно поєднує культури, музику та ритми європейських народів, а театр втілює це у видовищній постановці, що стирає межу між сценою і глядачем. Маскарад, інтриги, любовні пригоди — усе це викликало бурю позитивних емоцій у волонтерок.
Мистецтво, яке підтримує
Для учасниць «Клубу сеньйор» ця поїздка стала не просто приємною розвагою, а важливою подією — нагородою за щоденну невтомну працю та нагадуванням, що духовне відновлення теж є частиною нашої спільної боротьби.
Такі благодійні акції — це приклад того, як культурні інституції можуть підтримувати волонтерський рух, дарувати емоції, сили та вдячність тим, хто віддає свій час і серце заради інших.
Театр Музкомедії ще раз довів: мистецтво живе, поки живе добро.
Вернуться назад