Світло, що не згасає: в Одесі оновили меморіальну дошку Герою Борису Чубіну
Сьогодні, 16:00
В Одесі, на стінах ліцею «Приморський», де навчався Борис Чубін, відбулася подія, сповнена глибокого змісту та болю — оновлення меморіальної дошки загиблому воїну, талановитому винахіднику, лідеру і людині, яка стала символом свідомої української молоді.
Минуло майже три роки від дня відкриття пам’ятної дошки. Та час не стирає пам’яті — навпаки, робить її ще глибшою. На урочистості зібралися рідні, побратими, учні, вчителі та всі, хто знав Бориса або чув про нього як про людину виняткового масштабу.
«Ми зібралися тут, щоб вшанувати пам’ять нашого випускника, героя, воїна, захисника України Бориса Чубіна. Час іде, змінюються пори року, минають дні, але пам’ять не минає. Сьогодні ми оновлюємо пам’ятну дошку, щоб вона ще довгі роки нагадувала нам про людину, яка віддала своє життя за нашу свободу», — пролунало під час церемонії.
Бориса Чубіна з дитинства називали генієм і винахідником. Він володів шістьма мовами, навчався одразу у кількох закладах, стажувався за кордоном, здобував перемоги у сфері соціальних інновацій. Йому пророкували блискучу міжнародну кар’єру — можливо, навіть у великій європейській політиці.
Та 24 лютого 2022 року він зробив інший вибір.
Спочатку патрулював вулиці Одеси, згодом став інструктором морської піхоти, а пізніше — воїном 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка. Його знання і талант рятували життя — побратими й досі кажуть, що вижили завдяки його настановам.
«Він був відкритим, щирим, справжнім. Багато знав і вмів, любив життя, друзів, Україну. Коли прийшов час — не залишився осторонь. Він зробив вибір складний, відважний, справжній», — згадували під час заходу.
30 серпня 2023 року Борис Чубін загинув на фронті від російської ракети. Йому було лише 24 роки.
Особливо проникливими стали слова його матері, Тетяни Чубіної:
«Борис був дорослим не по роках, дуже освіченим, допитливим, а ще чуйною, світлою людиною та хорошим другом. Він став символом молоді, яка кинула свою освіту і пішла захищати Україну. У своєму віці він досяг багато чого і міг кардинально змінити нашу країну. Але, на жаль, йому тепер назавжди 24».
Вона з болем і гордістю говорить про вибір сина:
«Я його тисячу разів питала, чому ти це зробив, а він відповідав: “Я маю бути там”. Він віддав своє життя, але врятував тисячі інших. Один хлопець написав йому: “Я той, кому ти врятував життя”. І таких історій багато».
Побратим Бориса, представник оперативного командування «Південь» Сергій Цехоцький, не стримував емоцій:
«Я особисто знав і служив разом з Борисом. Багато з тих, хто сьогодні воює, живі завдяки тому, що він їх навчав. Це приклад, на який має рівнятися наша молодь. Дякую вам, мамо, за те, що дали світові таку людину».
Під час заходу матері Героя вручили прапори оперативного командування «Південь» і 59-ї бригади, а також повідомили про присвоєння Борису Чубіну звання «Народний герой України».
Директорка ліцею Інна Усова наголосила:
«Він був талановитим учнем і міг досягти дуже високих цілей. На жаль, країна втрачає найкращих. Ми маємо бути вдячні тим, хто дає нам можливість жити навіть у таких складних умовах».
Символічним продовженням пам’яті стала ініціатива матері Бориса — заснування іменної стипендії для талановитих учнів ліцею. Цьогоріч її отримав Артем Вітвіцький — активний, відповідальний учень і волонтер.
«Це не просто винагорода, це визнання активної громадянської позиції і символічне продовження тих цінностей, якими жив Борис», — зазначила Тетяна Чубіна.
Голова Одеської регіональної організації НСЖУ Юрій Работін підкреслив:
«Герої не помирають. Вони стають нашою совістю, силою і вірою. І поки ми пам’ятаємо — вони живуть».
Оновлена меморіальна дошка — не лише знак пам’яті. Це нагадування про ціну свободи, про відповідальність кожного і про покоління, яке, не вагаючись, стало на захист України.
Ім’я Бориса Чубіна вже вписане в історію — не лише як воїна, а як людини, яка могла змінити майбутнє, але обрала захистити сьогодення.
Вернуться назад