Главная > Новини / Культура та мистецтво > «Весняні голоси» в Одеській кірсі: вечір, де музика торкалася душі

«Весняні голоси» в Одеській кірсі: вечір, де музика торкалася душі


Учора, 18:00

17 травня теплий недільний вечір в Одеська кірха — Собор Святого Павла перетворився на справжнє свято високого мистецтва. Концерт камерної музики «Весняні голоси» подарував слухачам рідкісне відчуття гармонії, коли велична архітектура храму, м’яке світло, звучання органа та прекрасні голоси артистів злилися в єдину емоційну симфонію.

На сцені цього вечора виступили чарівна сопрано Марина Наймитенко, харизматичний баритон Богдан Панченко та незмінна окраса музичних вечорів кірхи — органістка Вероніка Струк. Ведучою концерту стала Ельвіра Паламарчук, яка тонко й натхненно супроводжувала слухачів сторінками музичної історії.

Програма концерту була побудована надзвичайно вишукано — від барокової урочистості до романтичної пристрасті та легкої опереткової усмішки.

Відкрив вечір Жан-Філіп Рамо — великий французький композитор епохи бароко. Його «Урочиста арія для органу» у виконанні Вероніки Струк прозвучала велично та світло, ніби сама кірха наповнилася подихом XVIII століття. Рамо вважається одним із реформаторів французької опери, а його музика свого часу вражала сучасників сміливими гармоніями та театральною виразністю.

Особливе захоплення викликав дует Зіми та Одаріо з опери-балету «Галантна Індія». Марина Наймитенко та Богдан Панченко створили на сцені живий театральний діалог, сповнений грації, кокетства та справжнього французького шарму.

Моцартівський блок став справжньою перлиною концерту. Рондо Ре мажор у виконанні Вероніки Струк прозвучало легко й витончено, а знаменита арія «Laudate Dominum» із «Vesperae solennes de confessore» у виконанні Марини Наймитенко буквально заворожила зал. Цей твір Моцарт написав у 24 роки, і сьогодні він вважається одним із найпроникливіших духовних творів композитора. Чистота мелодії та світла ліричність арії викликали у слухачів відчуття внутрішнього спокою та піднесення.

Не менш яскравим став виступ Богдана Панченка з арією Графа з опери «Весілля Фігаро». Артисту вдалося передати і благородство, і ревнощі, і приховану драматичність героя. А дует Церліни та Дон Жуана з легендарної опери «Дон Жуан» наповнив залу театральною енергією та живою емоцією. Цікаво, що саме «Дон Жуан» багато музикознавців називають однією з найгеніальніших опер в історії людства — настільки глибоко Моцарт зміг поєднати комедію, філософію та драму.

Друга частина концерту відкрилася величним «Гімном до Святої Цецилії» Шарля Гуно. Свята Цецилія здавна вважається покровителькою музикантів, і твір французького композитора прозвучав у стінах кірхи особливо символічно та піднесено.

Справжню драматичну силу продемонстрував Богдан Панченко у каватині Валентина з опери «Фауст». Глибокий оксамитовий тембр баритона, щирість виконання та сценічна виразність викликали щирі овації публіки. Сам «Фауст» Гуно вже понад півтора століття залишається однією з найвідоміших опер світу, а партія Валентина традиційно вважається однією з найефектніших для баритона.

Яскравим інструментальним акцентом стала Соната Ре мажор В.Петралі у виконанні Вероніки Струк. Орган у цей вечір звучав то урочисто, то ніжно, то майже симфонічно, відкриваючи слухачам усе багатство тембрів цього величного інструмента.

Надзвичайно емоційним став дует Недди та Сільвіо з опери «Паяци» Руджеро Леонкавалло. Цей твір є справжнім символом італійського веризму — напряму, де на перший план виходять справжні людські пристрасті та сильні почуття. Марина Наймитенко та Богдан Панченко виконали дует із великою щирістю та драматичною напругою.

А фіналом вечора став знаменитий дует Ганни та Даніли з оперети «Весела вдова» Франца Легара — музика, яка вже понад сто років дарує слухачам легкість, романтику та усмішку. Саме після прем’єри «Веселої вдови» у 1905 році Європу охопила справжня «легароманія», а мелодії оперети миттєво стали світовими хітами.

Концерт «Весняні голоси» став не просто музичним вечором, а справжнім святом краси, професіоналізму та натхнення. Глядачі довго не відпускали артистів бурхливими оваціями, а атмосфера Одеської кірхи ще довго зберігала чарівне післязвуччя цього незабутнього вечора.


Вернуться назад