Мін’юст Казахстану відмовився стягувати з «Газпрому» $1,4 млрд за позовом «Нафтогазу»

іністерство юстиції Казахстану не буде сприяти стягненню з російського «Газпрому» приблизно $1,4 млрд за арбітражним рішенням у справі «Нафтогазу». Про це повідомив міністр юстиції Казахстану Єрлан Сарсембаєв, пише Tengrinews.kz 25 травня. За його словами, рішення суду Міжнародного фінансового центру «Астана» (МФЦА) має процесуальний характер і наразі не є остаточним та обов’язковим до виконання.

Деталі 

• Міністр наголосив, що ухвала була винесена в односторонньому порядку – без участі відповідача. Це не фінальне рішення, і «Газпром» має право оскаржити його у встановлені строки. Після цього справа має бути розглянута повноцінно з участю обох сторін, тому говорити про будь-яке виконання наразі передчасно.
• «Казахстан не буде використовуватися як «транзитний майданчик» для виконання рішень, які не мають юридичного зв’язку з його юрисдикцією», – заявив Сарсембаєв.  
• За його словами, у цій справі відсутні ключові підстави для розгляду в МФЦА: «Газпром» не є учасником центру, спірна угода не укладалася в його межах, застосовне право також не належить до юрисдикції МФЦА, а сторони не погоджували передачу спору до цього суду.
• Він нагадав, що Казахстан є учасником Нью-Йоркської конвенції 1958 року про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень. Водночас їхнє виконання здійснюється відповідно до національного процесуального законодавства. 
• У випадку Казахстану це Цивільний процесуальний кодекс, який визначає, що заява про примусове виконання подається за місцем розгляду спору, місцем реєстрації боржника або місцем знаходження його майна.
• Оскільки місцезнаходження «Газпрому» відоме, саме ці норми є визначальними для процедури, і їх не можна ігнорувати, додав міністр.
• Окремо він пояснив, чому справа взагалі розглядається в суді МФЦА. За його словами, будь-яка сторона має право звернутися до суду, однак це не гарантує наявності юрисдикції. Наразі процес ще не завершений – суд має вислухати позиції обох сторін і винести остаточне рішення, заявив Сарсембаєв.
• Також у Міністерстві юстиції Казахстану повідомили, що триває робота над змінами до законодавства щодо порядку визнання та виконання іноземних арбітражних рішень на території країни. 
• Суд МФЦА, відповідно до Конституційного закону «Про Міжнародний фінансовий центр «Астана», може розглядати лише ті спори, які пов’язані з центром або передані йому за взаємною згодою сторін, підсумував він.

Контекст 

Спір між компаніями виник через контракт 2019 року щодо транзиту газу територією України. У травні 2022 року транспортування через пункт «Сохранівка» було фактично ускладнене через дії російських окупаційних сил, після чого «Нафтогаз» переорієнтував потоки через «Суджу». Попри це, «Газпром» відмовився здійснювати повну оплату за послуги, що й стало підставою для арбітражного розгляду.

У вересні 2022 року «Нафтогаз» ініціював провадження у Швейцарії за правилами Міжнародної торгової палати. У червні 2025 року арбітражний трибунал визнав «Газпром» відповідальним і зобов’язав його сплатити заборгованість, нараховані відсотки та витрати.

У січні 2026 року Федеральний трибунал Швейцарії відхилив спробу оскарження з боку «Газпрому», остаточно підтвердивши чинність рішення. Після цього «Нафтогаз» почав міжнародну кампанію зі стягнення активів у різних юрисдикціях.

20 травня суд Міжнародного фінансового центру «Астана» в Казахстані дозволив примусове стягнення майже $1,4 млрд з «Газпрому» на користь «Нафтогазу України», визнавши арбітражне рішення та надавши дозвіл на його виконання на території країни. За даними компанії, це перший публічний випадок визнання цього рішення в іноземній юрисдикції.

Джерело