Ініціатива Макрона з ядерного стримування викликала розкол у Європі – Euractiv

Пропозиція Франції щодо розширення її ядерного стримування на європейський континент, яка отримала підтримку дев’яти держав, і надалі викликає неоднозначну реакцію в інших країнах на тлі збереження американської «ядерної парасольки». Про це пише Euractiv із посиланням на джерела.

Деталі 

• До ініціативи «передового стримування», оголошеної Емманюелем Макроном, вже приєдналися Німеччина, Нідерланди, Греція, Бельгія, Польща, Швеція, Данія, Велика Британія та нещодавно Норвегія. Водночас частина європейських країн не бачить очевидних переваг цього проєкту, враховуючи чинні гарантії безпеки з боку США в межах НАТО.
• Країни Балтії, які перебувають під підвищеним ризиком гібридних загроз з боку Росії, поки що публічно не заявляли про зацікавленість у французькій ініціативі. Натомість Фінляндія, що має довгий кордон із Росією, розглядає можливість участі – про це заявляв міністр оборони країни.
• Паралельно обговорюються й інші сценарії посилення ядерного стримування в Європі, зокрема можливе розширення американської ядерної присутності, включно з розміщенням озброєнь у Польщі та країнах Балтії. На цьому тлі американський вплив на європейську безпекову архітектуру залишається визначальним.
• Окремо виділяється позиція Італії, яка не входить до числа учасників ініціативи Макрона, але залишається важливим елементом американської ядерної присутності в Європі – на її території розміщені тактичні ядерні бомби США типу B61. Водночас Рим продовжує підтримувати американську систему ядерного стримування, попри періодичні політичні розбіжності з Вашингтоном.

Контекст 

Наразі до програми ядерного обміну НАТО входять Бельгія, Німеччина, Італія, Нідерланди, Туреччина та Велика Британія. Американські ядерні боєприпаси перебувають під контролем США, які зберігають виключне право ухвалювати рішення щодо їх застосування. Водночас військові підрозділи союзників проходять відповідну підготовку для участі в операціях із використанням цих систем у разі ухвалення рішення Вашингтоном.

Посилення дискусій у цій сфері відбувається на тлі занепокоєння європейських союзників можливим скороченням американської військової присутності в Європі з боку адміністрації Дональда Трампа та переорієнтацією частини ресурсів США на Азійсько-Тихоокеанський регіон. У НАТО при цьому наголошують, що ядерна «парасолька» Сполучених Штатів залишається ключовим елементом безпеки Європи.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну країни Альянсу суттєво наростили оборонні витрати та інвестиції у військові спроможності. На саміті НАТО в Гаазі союзники погодили курс на підвищення оборонних витрат до рівня 5% ВВП. Водночас ядерний потенціал США продовжує відігравати центральну роль у системі стримування Альянсу, тоді як Росія, за оцінками міжнародних аналітичних центрів, володіє найбільшим у світі арсеналом ядерних боєголовок – близько 5500 одиниць.

У травні прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре та президент Франції Емманюель Макрон підписали угоду про співпрацю в оборонній сфері, що передбачає приєднання Осло до французької програми ядерного стримування. Норвезький прем’єр пояснив це рішення зростанням загроз на тлі масштабного переозброєння Росії та її війни проти України.

Джерело