Рада ЄС затвердила квоти на сталь, що загрожує українським металургам втратами до €1 млрд валютного виторгу

Рада Європейського Союзу 8 червня остаточно затвердила нову систему захисту європейського ринку сталі від наслідків глобального надвиробництва. Про це повідомляється на сайті Ради ЄС. Такі зміни можуть призвести до втрати Україною близько €1 млрд експортних доходів від сталі, пише Financial Times із посиланням на українських виробників і чиновників.

Деталі 

• Новий регламент замінить чинні захисні заходи, дія яких завершується 30 червня, і набуде чинності з 1 липня. Основним інструментом стане оновлена система тарифних квот, яка передбачає 50% мито на імпорт сталі понад встановлені ліміти. Загальний обсяг квот при цьому скоротиться майже удвічі – до 18,3 млн т на рік.
• У преамбулі документа зазначається, що Єврокомісія під час розподілу квот має враховувати інтереси України як країни – кандидата на вступ до ЄС, яка стикається з безпосередніми безпековими загрозами. Водночас це не повинно знижувати ефективність самого регламенту.
• Перед ухваленням рішення Естонія, Латвія та Литва заявили, що Україну варто було повністю виключити з-під дії цих обмежень, тобто не застосовувати ані квоти, ані мита, як це було передбачено попередніми захисними заходами ЄС.
• Вони наголосили, що металургія залишається ключовим джерелом доходів для України, а в умовах повномасштабної війни збереження вільного доступу до ринку ЄС є «рятівним колом» для економіки, що допомагає підтримувати зайнятість і сприяє майбутній відбудові.
• Швеція, Фінляндія та Данія окремо підкреслили, що складну ситуацію України слід належним чином враховувати під час розподілу тарифних квот.

Контекст 

Експорт українського довгого прокату до країн ЄС у січні–лютому 2026 року скоротився на 64% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Водночас загальний експорт сталі з України зменшився на 14% у річному вимірі. Про це свідчить дослідження GMK Center.

Найбільший металургійний комбінат країни «АрселорМіттал Кривий Ріг» повністю припинив постачання металопродукції на європейський ринок. Причиною стало запровадження з 1 січня 2026 року механізму CBAM, який почав застосовуватися до українських виробників без перехідного періоду чи винятків.

«Для нас закрився ринок, який ми вибудовували з нуля протягом трьох років», – заявив генеральний директор підприємства Мауро Лонгобардо під час круглого столу GMK Center «Вплив CBAM на економіку та ГМК України 2026−2030». За його словами, через наслідки дії CBAM компанія вже скоротила щонайменше 3400 працівників, а сам механізм став одним із ключових факторів таких рішень.

Детальніше про вплив нових європейських вуглецевих правил на українську металургію та можливі наслідки для галузі йдеться у матеріалі Forbes Ukraine.

Джерело