Версия для печати > Ганна Юдківська: Після війни Україну мають об’єднати не спільний ворог, а спільні правила «Відновлення після тотальної війни» на форумi Ukrainan Cosmopolis

Якою має бути Україна після завершення війни? Чи повинна нова конституційна модель закріпити воєнний досвід, чи навпаки — допомогти суспільству повернутися до нормального демократичного життя? Відповіді на ці питання шукали учасники форуму «Відновлення після тотальної війни» в межах проєкту Ukrainian Cosmopolis.

Колишня суддя Європейського суду з прав людини, експертка з конституційного права та судової реформи Ганна Юдківська переконана: післявоєнна Конституція не повинна стати ані «конституцією переможців», ані документом, побудованим виключно на протиставленні Україні та Росії.

«Є дві спокуси конституційні після перемоги. Перша — це тріумфалійська конституція, написана виключно тими, хто виграв війну. І друга — це спокуса оборонної Конституції, що визначає Україну лише тим, чим вона не є. І перша, і друга — це ті конституції, з якими нам не вдасться тримати країну разом», — наголосила вона.

На думку Юдківської, війна остаточно довела існування української політичної нації. Водночас після перемоги країна складатиметься з людей із дуже різним життєвим досвідом: військових і цивільних, переселенців і тих, хто пережив окупацію, громадян, які залишалися в Україні, та тих, хто знайшов прихисток за кордоном.

Саме тому основу суспільної єдності слід шукати не в однаковості поглядів чи життєвих історій, а в повазі до спільних демократичних правил.

«Люди тримаються разом не тому, що вони однакові, а тому, що вони поділяють спільну прихильність до конституційних принципів. Не до спільної мови, не до спільного ворога, а до спільної рамки прав і обов’язків один перед одним і перед державою», — підкреслила правниця.

Окрему увагу вона приділила проблемі надзвичайних повноважень, які держава отримала під час війни. За словами Юдківської, після завершення воєнного стану Україна повинна провести складну конституційну роботу з демонтажу тимчасових обмежень та механізмів, які були виправдані під час війни, але можуть становити загрозу для демократії в мирний час.

Вона застерегла від спокуси зробити надзвичайні заходи постійними та нагадала, що бюрократичні системи рідко добровільно відмовляються від отриманих повноважень.

Ще одним важливим викликом післявоєнної України, на переконання Юдківської, стане інтеграція ветеранів, внутрішньо переміщених осіб, громадян, які повернуться з-за кордону, а також мешканців деокупованих територій. При цьому вона виступає проти колективної відповідальності та проти поділу громадян на «правильних» і «неправильних».

Не менш небезпечною вона вважає тенденцію до надмірної концентрації влади. Посилаючись на відомий у політичній науці «залізний закон олігархії», Ганна Юдківська наголосила на необхідності сильних механізмів стримувань і противаг, які не дозволять жодній політичній силі монополізувати державне управління.

Особливо принциповою стала її позиція щодо майбутньої ролі армії в українській державі. Висловлюючись проти перетворення України на мілітаризовану державу, вона підкреслила, що оборона має залишатися інструментом захисту демократії, а не її заміною.

Підсумовуючи виступ, Юдківська запропонувала власне бачення справжньої перемоги України.

«Справжня перемога буде не на момент припинення вогню. Вона буде в той день, коли ми зможемо відкрити Конституцію України і не побачити там жодного сліду цієї війни — ні у винятках із прав, ні в тимчасових правках. Тільки твердий каркас і спільні правила», — заявила вона.

На думку правниці, саме така Конституція зможе забезпечити Україні не лише перемогу у війні, а й успішне мирне майбутнє, засноване на свободі, верховенстві права та повазі до людської гідності.