«Пори року» під склепіннями кірхи: музика, що вже три століття захоплює світ

Спекотного літнього вечора 2 серпня Одеська кірха Святого Павла Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви України перетворилася на справжній храм музики. Тут відбувся концерт камерної музики, присвячений одному з найвідоміших творів світової класики — циклу скрипкових концертів «Пори року» Антоніо Вівальді. Концерт відкривав новий театральний сезон, був повний аншлаг, зал був переповнений пошанувачами класичної музики. 

Головними героїнями вечора стали заслужена артистка України Олена Єргієва (скрипка) та органістка Вероніка Струк, які подарували слухачам надзвичайно яскраве та емоційне прочитання безсмертного шедевра. Ведуча концерту Ельвіра Паламарчук майстерно провела гостей крізь історію створення творів, відкриваючи нові грані музики великого італійського композитора.

Геній, якого називали «рудим священником»

Антоніо Вівальді (1678–1741) належить до числа найвидатніших композиторів епохи бароко. Його життєвий шлях був незвичайним. Народившись у Венеції в родині скрипаля, він отримав духовний сан і був висвячений на священника. Через яскраво-руде волосся сучасники називали його Il Prete Rosso — «Рудий священник».

Попри церковний сан, справжнім покликанням Вівальді стала музика. Значну частину життя він працював у знаменитому венеційському притулку Ospedale della Pietà, де навчав талановитих дівчат-сиріт грі на музичних інструментах. Саме для цього унікального жіночого оркестру композитор створив сотні концертів, які викликали захоплення всієї Європи. Слухачі приїжджали до Венеції спеціально, щоб почути вихованок П'єти, яких навчав сам маестро.

Вівальді написав понад п'ятсот інструментальних концертів, десятки опер, духовні твори, камерну музику. Його творчість справила величезний вплив на розвиток європейської музики. Відомо, що Йоганн Себастьян Бах настільки захоплювався концертами Вівальді, що створив кілька власних перекладень його творів для клавесина та органа, уважно вивчаючи композиційні прийоми італійського майстра.

Перша музична картина природи

Найвідомішим твором композитора став цикл «Пори року», написаний приблизно у 1723 році та опублікований двома роками пізніше у збірці Il cimento dell'armonia e dell'inventione («Змагання гармонії та винахідливості»).

Сьогодні цей цикл вважається одним із найвідоміших музичних творів в історії людства, але його новаторство полягає не лише в красі мелодій.

Кожен із чотирьох концертів — «Весна», «Літо», «Осінь» і «Зима» — супроводжувався сонетом. Дослідники припускають, що автором цих віршів був сам Вівальді. Таким чином композитор створив одну з перших програмних музичних композицій, у якій музика буквально розповідає історію.

Слухаючи «Весну», можна почути спів птахів, дзюрчання струмків і грім весняної грози. У «Літі» звучить виснажлива спека, дзижчання комах, тривожне очікування бурі та могутній вибух стихії. «Осінь» переносить слухачів на селянське свято після збору врожаю, де звучать танці, веселощі й навіть музичне зображення людини, яка заснула після вина. А «Зима» дивовижно передає тремтіння від холоду, ковзання по льоду, пронизливий вітер і затишок теплого дому біля каміна.

Сучасні музикознавці нерідко називають «Пори року» одним із перших прикладів музичного «кінематографа», адже слухач ніби бачить усі картини, які народжує музика.

Музика, що не старіє

Під склепіннями історичної кірхи ця музика прозвучала особливо переконливо. Вишукана акустика храму дозволила повною мірою відчути багатство барокової фактури, а виконавська майстерність Олени Єргієвої та Вероніки Струк наповнила кожен концерт живими емоціями.

Скрипка Олени Єргієвої тонко передавала мінливість людських почуттів — від безтурботної радості весни до драматичної сили літньої бурі, від святкової легкості осені до стриманої краси зимового пейзажу. Органний супровід Вероніки Струк надавав звучанню особливої глибини та благородства, створюючи неповторну атмосферу духовної піднесеності.

Програма охопила весь цикл із дванадцяти частин: по три частини у кожному концерті — «Весна», «Літо», «Осінь» та «Зима». Глядачі здійснили своєрідну музичну подорож крізь чотири пори року, переживаючи разом із композитором усі настрої природи.

Бурхливі овації та блискучі бісові номери

Після завершення головної програми зал ще довго не відпускав виконавиць. Бурхливі оплески та численні вигуки «браво» стали свідченням того, наскільки глибоке враження справив концерт.

На численні прохання слухачів музикантки виконали одразу кілька творів на біс.

Прозвучали яскраве Allegro П'єтро Фіокко, проникливе Cantabile Нікколо Паганіні, знаменита мініатюра «Радість кохання» Фріца Крейслера та запальний «Угорський танець» Йоганнеса Брамса. Ці композиції стали чудовим фінальним акордом вечора, ще раз продемонструвавши блискучу техніку та художню майстерність виконавиць.

Музика, яка єднає покоління

Минуло понад триста років від часу створення «Пір року», однак музика Антоніо Вівальді й сьогодні звучить сучасно та зрозуміло людям різних країн і поколінь. Вона давно стала невід'ємною частиною світової культурної спадщини, а її мелодії впізнають навіть ті, хто рідко слухає академічну музику.

Концерт у кірсі Святого Павла став не лише черговою культурною подією Одеси, а й справжньою зустріччю з вічністю. Він ще раз довів, що справжнє мистецтво не знає часових меж: музика, народжена у Венеції XVIII століття, продовжує хвилювати серця людей XXI століття, відкриваючи перед ними дивовижний світ гармонії, краси та людських почуттів.