«Осіння пісня»: музика, що говорить мовою краси й пам’яті

6 вересня в Одеській кірсі Святого Павла Німецької Євангелічно-Лютеранської церкви України відбувся концерт «ОСІННЯ ПІСНЯ», який подарував слухачам вечір справжньої музичної насолоди. У старовинному храмовому просторі прозвучали твори Антоніо Вівальді, Георга Фрідріха Генделя та Фелікса Мендельсона — композиторів, чия музика вже протягом століть не втрачає своєї емоційної сили.

Особливого звучання програмі надали заслужена артистка України Юлія Терещук (сопрано), Марина Годулян (контральто) та Вероніка Струк (клавесин, орган). Ведучою концерту була Ельвіра Паламарчук, яка допомогла слухачам глибше відчути історичний та художній контекст представлених творів.

Концертна програма була побудована надзвичайно цікаво — від барокової музики XVIII століття до романтичної музики XIX століття. Зміна клавесинного та органного звучання створювала своєрідний діалог епох, стилів і художніх образів.

Відкрила клавесинну частину Соната до мінор Джованні Баттісти Пашетті у виконанні Вероніки Струк. Клавесин — один із головних інструментів європейської музичної культури XVII–XVIII століть — одразу занурив слухачів в атмосферу бароко.

Поважне місце у програмі посіли фрагменти з «Gloria» Антоніо Вівальді. Цей знаменитий духовний твір композитор створив приблизно на початку XVIII століття, а сьогодні він належить до найвідоміших творів духовної музики Вівальді. Цікаво, що «Gloria» тривалий час залишалася невідомою широкій публіці й отримала справжнє друге життя лише у XX столітті, коли інтерес до музики бароко значно зріс.

Арії та дует у виконанні Юлії Терещук і Марини Годулян продемонстрували прекрасне поєднання двох різних жіночих тембрів. Сопрано й контральто не просто чергувалися, а створювали виразний вокальний діалог, у якому відчувалися і духовна піднесеність, і людська емоційність музики Вівальді.

Не менш яскравою сторінкою вечора стали фрагменти з опери Георга Фрідріха Генделя «Ксеркс». Опера була написана 1738 року, а її прем’єра відбулася в Лондоні. Спочатку твір не мав великого успіху, однак згодом «Ксеркс» став однією з найвідоміших опер Генделя.

Особливу популярність здобула знаменита арія Ксеркса, відома як «Ombra mai fu». Цей твір, написаний як своєрідна данина красі природи, сьогодні є одним із найвідоміших музичних номерів Генделя і часто звучить окремо від опери.

У програмі також прозвучали Куранта для клавесина, арії Ксеркса та Ромільди, а кульмінацією оперної частини став дует Ромільди та Арзамена у виконанні Юлії Терещук і Марини Годулян. Вокальна майстерність солісток дозволила передати драматизм і шляхетність музики Генделя, а клавесин Вероніки Струк створив необхідну стилістичну основу для барокової програми.

Друга частина концерту перенесла слухачів у XIX століття — епоху романтизму. За органом знову була Вероніка Струк, яка виконала третю та четверту частини Першої сонати для органа фа мінор, op. 65 №1 Фелікса Мендельсона.

Мендельсон відіграв виняткову роль у поверненні європейській культурі інтересу до музики Йоганна Себастьяна Баха. Саме Мендельсон став однією з ключових постатей так званого «бахівського відродження» XIX століття. Його власні органні твори значною мірою продовжують традицію німецької органної школи, водночас поєднуючи її з романтичною емоційністю.

У виконанні Вероніки Струк орган зазвучав особливо масштабно й проникливо. Простір кірхи Святого Павла природно підкреслив велич і багатство органного звучання, перетворивши виконання на своєрідний діалог музики з архітектурою храму.

Окрасою фінальної частини стали чотири дуети Фелікса Мендельсона на вірші Генріха Гейне — «Недільний ранок», «Баркарола», «Привіт» та «Осіння пісня». Саме останній твір особливо символічно перегукувався з назвою концерту.

Генріх Гейне був одним із найвідоміших німецьких поетів XIX століття, а його лірика стала джерелом натхнення для багатьох композиторів романтичної доби. Мендельсон тонко відчував поетичне слово й умів перетворювати його інтонації на музику, де простота мелодії поєднується з глибоким емоційним змістом.

Завершенням вечора став чудовий твір «Тихо над річкою» — слова та музика Григорія Верьовки. Його поява у програмі створила своєрідний міст між європейською класичною традицією та українською музичною культурою.

«Осіння пісня» стала не просто концертом, а своєрідною музичною подорожжю крізь століття. Барокова урочистість Вівальді та Генделя, романтична глибина Мендельсона, багатство органного звучання та камерна виразність вокальних дуетів створили цілісну художню картину.

Саме в Одеській кірсі Святого Павла такі концерти отримують особливе значення. Її архітектура, акустика та багата культурна історія створюють неповторне середовище, у якому класична музика набуває додаткової духовної та емоційної глибини.

Виконавці подарували слухачам не лише професійне музичне виконання, а й можливість доторкнутися до великої європейської культурної спадщини. А концерт «Осіння пісня» ще раз довів: справжня музика не старіє — вона змінює покоління слухачів, але продовжує говорити з кожним своєю мовою краси, почуттів і пам’яті.