Україна як аграрна цивілізація: навіщо і кому вона потрібна?

Пункт номер один — ніхто вас не врятує. Спасіння — це індивідуальний акт. Ви врятуєтесь лише тоді, коли переосмислите свій життєвий досвід, досвід своєї родини та свого народу. Якщо ж і далі житимете в системі фантомів — то кінець близько. Якщо не ваш особистий, то ваших дітей, ваших онуків. Але рано чи пізно це обірветься. Так жити не можна. Крапка.

— Що треба змінити?

Себе, в першу чергу. Треба змінити себе — просвітитися, спробувати зрозуміти, що ж це за "тварина" така — Україна. Що це за організм, як він сформувався, коли виник, що він із себе являє.

Я для себе вивів арифметичну формулу — а з арифметикою ж ви не будете сперечатися, правда?

7500, 40, 30, 70.

• 7500 — це кількість років, протягом яких на території сучасної України (у кордонах 1991 року, міжнародно визнаних) існують цивілізовані форми життя, що залишили по собі сліди донині.

• 30 — це кількість цивілізацій, які функціонували тут — від Трипілля-Кукутені до Радянського Союзу.

• 40 — це кількість державних утворень, до складу яких у різні періоди входили частини сучасної України.

• 70 — це кількість окремих етнокультурних територій, кожна з яких має свою унікальну історію.

Історія Буковини — це не історія Волині. А історія Волині — не історія Побужжя. Жителі кожної з цих територій мають свої уявлення про минуле, свої поняття про добро і зло, про те, якому Богу молитися. І поєднати все це в моделі унітарної держави, заснованої на так званій українській національній ідеї — неможливо.