Главная > Новини / Наука та освіта > В Одесі обговорили стан наукових центрів та перспективи відкритої науки в регіоні
В Одесі обговорили стан наукових центрів та перспективи відкритої науки в регіоні18-07-2025, 10:00 |
У приміщенні ДУ «Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України» відбулося засідання Секції «Розвиток наукового потенціалу регіону» Південного наукового центру НАН України і МОН України. Учасники — представники провідних ЗВО та наукових установ Південного регіону — порушили низку стратегічно важливих питань: діяльність наукових центрів, виклики відкритої науки та необхідність реформ. Південний науковий центр — це фактично координаційний хаб зі сприяння розвитку науки регіонуПівденний науковий центр НАН України і МОН України — функціонує на базі державної установи, що координує наукову діяльність в Одеській, Миколаївській, Херсонській областях та, до тимчасової окупації — у Криму. До Південного наукового центру входить низка провідних університетів і наукових інститутів, зокрема в сфері економіки, морської гідрофізики, біології південних морів, морської техніки, медицини, вірусології. Центр забезпечує синергію між академічною, прикладною та освітньою наукою, вирішуючи проблеми екології, економіки, техніки та соціального розвитку регіону. Діяльність наукових центрів: потреби у реформуванні Директор ДУ «Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України» академік Борис Буркинський відкрив засідання наводячи факти дослідження діяльності наукових центрів з точки зору реалізації їхньої реальної ролі як координатора наукової діяльності, назвавши ситуацію намаганням вирішення системних проблем науки і країни загалом.«Ми першими підтримали реформу, коли Південний центр позбувся статусу юридичної особи й залишив лише координаційні функції. Але нова модель, що передбачає підвищення ефективності функціонування наукових центрів, має бути імплементована у інших регіонах», — підкреслив академік. Відкрита наука: вимога часу та європейський векторДругим ключовим питанням стала доповідь проф. Сергія Степаненка, головного наукового співробітника ДУ «Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України», доктора фізико-математичних наук, щодо впровадження Національного плану відкритої науки. «У Європі відкритість науки — це вже не тренд, а право людини. Ми повинні інтегруватися в ці стандарти, дбати про прозорість, відкритість даних та доступ до результатів досліджень», — наголосив професор. Обговорення охопило такі теми: 1. Регіональні репозитарії та інтеграція з міжнародними базамиУчасники підтримали створення регіонального наукового репозитарію на базі Південного наукового центру, який через відкриті протоколи обміну стане частиною глобальної системи наукових даних. 2. Принципи FAIR як новий стандарт якостіПропонувалося забезпечити:
3. Доступ до raw data — гарантія достовірностіХоча більшість установ використовують міжнародні платформи (ResearchGate, DSpace), підкреслено: наявність raw data критично важлива для наукової перевірки результатів. 4. Персональні дані та авторські праваОсобливу увагу приділено правовим ризикам у медичних дослідженнях. Необхідне чітке регулювання питань інтелектуальної власності, захисту персональних даних та юридичного супроводу відкриття даних. 5. Інституційна спроможністьУтримання цифрової інфраструктури потребує:
6. Фінансові бар’єри для публікацій у ScopusВартість публікацій у рейтингових журналах — від 1000 до 2500 євро. Учасники вказали на потребу механізмів фінансування та використання програм Horizon Europe, НФДУ тощо. Підсумки та рішення секціїСекція ухвалила низку практичних рішень:
Засідання Секції «Розвиток наукового потенціалу регіону» засвідчило готовність наукової спільноти до серйозних змін — як у внутрішній координації, так і в дотриманні міжнародних стандартів відкритості. Та реалізація цих змін неможлива без чітких правил, справедливої оцінки та державної підтримки. Вернуться назад |