Главная > Новини / Інтерв'ю > «Холод, війна і відповідальність»: Михайло Поживанов про культуру, владу та уроки для України
«Холод, війна і відповідальність»: Михайло Поживанов про культуру, владу та уроки для УкраїниСьогодні, 10:00 |
|
Попри війну, холод і постійні обстріли, українське суспільство не зупинилося. Воно працює, допомагає армії, створює культуру і водночас ставить дедалі жорсткіші запитання до влади. Про це — у розмові Юрія Работіна з Михайлом Поживановим, меценатом, громадським та державним діячем. Життя у холоді як нова реальність Сьогоднішня зима стала для багатьох українців випробуванням не лише психологічним, а й фізичним. У багатьох містах відсутнє стабільне тепло, вода та електропостачання. У квартирах температура ледь сягає 11–14 градусів, батареї замерзають, а люди змушені шукати тепло не вдома, а на роботі. «Люди залишаються в офісах не тому, що хочуть працювати більше, а тому що вдома ще холодніше. Це абсурдна, але реальна картина воєнного часу», — зазначає Поживанов. Він підкреслює: ці умови показують не лише витривалість українців, а й хронічні проблеми системного управління. Солідарність як відповідь на кризу В умовах, коли держава не завжди встигає реагувати, на перший план виходить людська взаємодопомога. Поживанов наводить особистий приклад — історію друга, який отримав травму, послизнувшись на кризі, і фактично залишився сам у холодній квартирі. «Я просто забрав його до себе. Бо в таких умовах ти або допомагаєш, або зраджуєш людяність», — каже Михайло Поживанов. Культура не зникає навіть під час війни Попри обстріли, відключення світла і холод, культурне життя в Україні не завмерло. У Києві проходять виставки, працюють галереї, збираються повні зали. «На різдвяній виставці люди стояли в пальтах, працювали генератори, але зали були заповнені. Це і є відповідь на питання, чи жива культура», — наголошує співрозмовник. Окрему увагу він приділяє підтримці регіональних митців, зокрема художників із прифронтових територій. Грецька спадщина Приазов’я і боротьба за пам’ять Одна з важливих частин діяльності Михайла Поживанова — підтримка грецької громади України, особливо вихідців з Маріуполя та Приазов’я. «Ми маємо зберегти культуру греків Приазов’я не як фольклор, а як частину української ідентичності», — переконаний він. Наразі готується до видання книга казок греків Приазов’я, яку планують презентувати до Дня незалежності Греції 25 березня. Євген Марчук і втрачений шанс для держави З особливою повагою Поживанов згадує Євгена Марчука — державного діяча, якого вважає прикладом принципової та відповідальної політики. «Марчук ніколи не торгував принципами. Він мислив категоріями держави, а не рейтингів», — підкреслює він. На думку Поживанова, якби Україна пішла шляхом, який пропонував Марчук, багато нинішніх трагедій можна було б уникнути — від Криму до війни з Росією. Корупція як внутрішній фронт Окремий блок розмови — критика олігархічної системи та імітації парламентської демократії. «Коли голоси в парламенті купуються, а коаліції створюються за гроші, це не демократія — це фікція», — заявляє Михайло Поживанов. Поживанов вважає, що країні потрібна не косметична реформа, а повне перезавантаження влади. Енергетика: мільярди без стратегії Питання енергетичної безпеки стало болючим символом управлінських провалів. «Мільярди були витрачені, але система виявилася неготовою. Бо не було стратегічного мислення», — говорить Михайло Поживанов. Він також звертає увагу на соціальну несправедливість тарифної політики, коли прості громадяни платять більше, ніж окремі привілейовані сектори. Війна і особиста правда Тема війни для нього — не абстрактна. Його син служить у десантно-штурмових військах. «Коли твій син на фронті, ти інакше дивишся на кожне рішення Генштабу», — зізнається Михайло Поживанов. Він обережно, але чесно говорить про проблеми ротації, підготовки та збереження людського ресурсу. Мова, культура і майбутнє На завершення розмови Михайло Поживанов повертається до теми української мови та культури як фундаменту держави. «Українська мова — це не питання естетики. Це питання нашого виживання», — стверджує Михайло Олександрович. Попри всі втрати, співрозмовник Юрія Работіна залишається оптимістом. «Народ, який у холоді й війні продовжує творити, неможливо перемогти», — наголошує Михайло Поживанов. Вернуться назад |