Пасхальне вітання керуючого Єпископа Об'єднаної євангелічно-лютеранської церкви Німеччини Ральфа Майстера

«Христос воскрес!» – «Воістину воскрес!»: це традиційне великоднє привітання серед християнок і християн. У цих словах закладено значно більше, ніж у відомих народних висловах на кшталт «Коли здається, що вже нічого не допоможе, звідкись з’являється світло». Великдень — це не про заклик просто триматися. Не пасивне очікування зробило ранню християнську спільноту такою, що стрімко зростала, а активне продовження справи в дусі Того, кого вони вірили воскреслим. У цьому посланні вони знаходили і розраду, і силу протистояти водночас.

Про актуальний приклад цього я згадав упродовж останніх тижнів, коли мені написав пастор Олександр Гросс з Одеси. У 2023 році я відвідував його лютеранські громади, в яких збираються українські внутрішньо переміщені особи з окупованих і прифронтових територій. Тоді він також показав мені руїни церкви в Новоградківці, колишньому Нойбурзі. Лютеранську церкву 1904 року було конфісковано у 1933 році, і відтоді вона занепадала. Тепер там планують створити соціально-душпастирський центр зустрічі з недільною школою, дитячий центр для дітей із соціально незахищених родин, зимовий прихисток для самотніх людей похилого віку та благодійну кухню. Здавалося б, божевільна ідея, яка, однак, крок за кроком втілюється — попри смертоносні атаки. Ідея, що дає громадам силу та надію. Для мене це і є Великдень.

Наші українські брати й сестри у вірі кажуть: Христос воскрес! – Воістину воскрес!

Бажаю вам благословенного Великодня!

Ганновер, березень/квітень 2026 року

«Христос воскрес!» – «Воистину воскрес!» — это традиционное пасхальное приветствие среди христианок и христиан. В этих словах заключено гораздо больше, чем в известных народных изречениях вроде «Когда кажется, что уже ничего не помогает, откуда-то появляется огонёк света». Пасха — это не про призыв просто держаться. Не пассивное ожидание сделало раннюю христианскую общину стремительно растущей, а активное продолжение дела в духе Того, кого они верили воскресшим. В этом послании они находили и утешение, и силу противостоять одновременно.

Об одном актуальном примере этого я вспомнил в последние недели, когда мне написал пастор Александр Гросс из Одессы. В 2023 году я посещал его лютеранские общины, в которых собираются украинские внутренне перемещённые лица из оккупированных и прифронтовых территорий. Тогда он также показал мне руины церкви в Новоградковке, бывшем Нойбурге. Лютеранская церковь 1904 года была конфискована в 1933 году и с тех пор приходила в упадок. Теперь там планируют создать социально-душепопечительский центр встреч с воскресной школой, детский центр для детей из социально незащищённых семей, зимний приют для одиноких пожилых людей и благотворительную кухню. Казалось бы, безумная идея, которая, однако, шаг за шагом воплощается — вопреки смертельным атакам. Идея, которая даёт общинам силу и надежду. Для меня это и есть Пасха.

Наши украинские братья и сёстры по вере говорят: Христос воскрес! – Воистину воскрес!

Желаю вам благословенной Пасхи!

Ганновер, март/апрель 2026 года

„Christus ist auferstanden!“ – „Er ist wahrhaftig auferstanden“: Das ist die traditionelle Osterbegrüßung unter Christinnen und Christen. In diesen Worten liegt so viel mehr als in bekannten Volksweisheiten wie „Wenn du denkst, es geht nicht mehr, kommt von irgendwo ein Lichtlein her“. An Ostern geht es nicht um eine Durchhalteparole. Nicht das passive Abwarten hat die frühe Christenheit zu einer rasant wachsenden Glaubensgemeinschaft werden lassen, sondern das aktive Weitermachen im Geist dessen, den sie auferstanden glaubten. In dieser Botschaft fanden sie tröstenden Zuspruch und die Kraft zum Trotz zugleich.

An ein aktuelles Beispiel dafür wurde ich in den vergangenen Wochen erinnert, als mir Pastor Alexander Gross aus Odessa schrieb. Ich hatte seine lutherischen Gemeinden, in denen sich ukrainische Binnenflüchtlinge aus besetzten und frontnäheren Gebieten sammeln, 2023 besucht. Damals zeigte er mir auch die Kirchenruine in Novogradkivka, dem früheren Neuburg. Die lutherische Kirche von 1904 wurde 1933 beschlagnahmt und verfiel seitdem. Jetzt soll daraus ein soziales und seelsorgerliches  Begegnungszentrum mit Sonntagsschule, ein Kinderzentrum für Kinder aus sozial benachteiligten Familien, eine Winterunterkunft für alleinstehende Seniorinnen und Senioren und eine Suppenküche werden. Eine wahnwitzige Idee, die nun Schritt für Schritt umgesetzt wird – den mörderischen Angriffen zum Trotz. Eine Idee, die den Gemeinden Kraft und Zuversicht gibt. Das ist für mich Ostern.

Unsere ukrainischen Glaubensgeschwister sagen: Христос воскрес! – Воістину воскрес!

Ich wünsche Ihnen ein gesegnetes Osterfest!

Hannover, März/April 2026