На полицях українських магазинів дедалі частіше з'являються молочні продукти у "зменшеному" фасуванні - 850-900 мл замість традиційного літра, а також у нестандартній вазі для йогуртів і сметани. У галузі пояснюють це спробою виробників утримати кінцеві ціни на тлі зростання собівартості через подорожчання енергоносіїв і витрат на виробництво. Водночас не виключають подальші зміни у фасуванні окремих продуктів, зокрема вершкового масла, яке може зменшитися до 150 грамів.
Про це Delo.ua розповіла заступниця генерального директора, керівниця проєктів по співпраці із переробкою Асоціації виробників молока Олена Жупінас.
В Україні останніми роками частіше почали помічати зменшення розміру пакування харчових продуктів, зокрема молочних. Також під скорочення упаковки підпадають зазвичай кондитерські вироби і олія.
Цей феномен називається шрінкфляцією або "даун-сайзинг", коли відбувається зниження виробником кількості, об'єму або ваги товару в упаковці при збереженні або незначному зниженні відпускної ціни.
Виробники скорочують об'єми молочної продукції: чому
Зменшення упаковки є насамперед маркетинговим інструментом, який дає можливість під час збільшення собівартості того чи іншого молочного продукту не піднімати суттєво ціну на полиці, пояснила Жупінас.
В Україні спостерігається зменшення упаковки молока з літра до 850 грамів або пляшки йогурту з пів літра до 350 грамів, а подекуди - і до 270 грамів. Цим виробник готової продукції намагається знизити вартість на полиці або принаймні не піднімати її суттєво, зазначила експертка.
Чи будуть ще зменшувати упаковки і яких продуктів
Потенціал для подальшого зменшення обсягів упаковки молочних продуктів є доволі обмеженим. Наприклад, на ринку вже представлені питні йогурти обсягом 270 грамів, тоді як десертні йогурти продають у 200-грамових стаканчиках. Подальше скорочення упаковки питних йогуртів до 200 грамів може призвести до внутрішньої конкуренції між цими категоріями та негативно вплинути на продажі, пояснила Жупінас.
Аналогічна ситуація спостерігається у сегменті кефіру та ряжанки, де вже сформувалися основні формати упаковки - 850 та 350 грамів. Якщо виробники скоротять більшу упаковку, наприклад до 500 грамів, це фактично нівелює нішу менших форматів.
Проте певний простір для зменшення ваги упаковки ще залишається у категорії вершкового масла. Цей процес уже відбувся частково - стандартна вага багатьох пачок скоротилася з 200 до 180 грамів, розповіла Жупінас.
"Можливе зменшення масла до 150 грамів. Вже була спроба у деяких заводів зменшити до 100 грамів, але покупець не сприйняв таку упаковку і таке масло перестали випускати", - сказала вона.
В інших категоріях молочної продукції експертка не очікує подальшого суттєвого зменшення обсягів упаковки.
Чому дорожчає "молочка" в Україні
Серед ключових факторів зростання цін на готову молочну продукцію - енергоресурси, зарплати та упаковка.
"Для кінцевого споживача ціни на електроенергію і газ вже декілька років не змінюються, а для переробних підприємств вони переглядаються кожні півроку", - зазначила експертка.
Побутовий споживач платить близько 8 грн за кубометр газу, тоді як підприємства - 22-23 грн. Під час блекаутів виробники змушені були переходити на альтернативні джерела енергії, що підвищувало вартість електроенергії в два-три рази, пояснила Жупінас.
Поліетилен і поліпропілен виробляються з нафтопродуктів, тому пакувальні матеріали теж подорожчали, інколи навіть вдвічі. Всі ці складові впливають на собівартість.
"Переробні підприємства намагаються знайти можливість, як залишити доступними молочні продукти. Один із таких варіантів – це зменшення об'єму молочного продукту", - вважає експертка.
Прогноз цін: що зросте
У другому півріччі 2026 року молочна продукція може подорожчати на 10-15%. Причина - низька ціна на молоко-сировину, яка є збитковою для фермерів.
"Якщо ціна на молоко-сировину не буде переглянута, частина фермерів може піти з цього бізнесу. Тоді переробні підприємства будуть змушені піднімати закупівельні ціни, а отже зросте вартість готової продукції", - підсумувала Жупінас.
Нагадаємо, молочна галузь України функціонує в умовах низького зовнішнього попиту на вершкове масло. Через це закупівельні ціни на молоко залишаються низькими, а фінансовий стан більшості виробників погіршується.
