«Борімося — поборемо»: графіка Оксани Здоровецької як розмова про Незалежність

17 серпня в Одеському літературному музеї відбулася авторська екскурсія Оксани Здоровецької її персональною виставкою графіки «Борімося — поборемо», приуроченою до 35-річчя Незалежності України. Зустріч стала можливістю не лише побачити експозицію очима її авторки, а й почути безпосередній коментар художниці про творчі пошуки, образи та символи, закладені у представлені роботи.

Разом з Оксаною Здоровецькою в авторській екскурсії взяла участь Ольга Тарасенко — докторка мистецтвознавства, професорка, Заслужений діяч мистецтв України. Її присутність надала розмові особливого професійного виміру, адже графічні твори виставки стали предметом не лише авторського, а й мистецтвознавчого осмислення.

Сама назва виставки — «Борімося — поборемо» — апелює до відомого Шевченкового «Борітеся — поборете!». Цей вислів давно вийшов за межі літературної цитати й перетворився на один із впізнаваних символів української незламності. У сучасному контексті він звучить особливо актуально, адже боротьба за свободу, власну культуру та право на самовизначення залишається невіддільною частиною українського сьогодення.

Однак експозиція Оксани Здоровецької говорить про Незалежність значно ширше, ніж лише про політичну чи історичну категорію. Незалежність постає тут як живий культурний процес — постійне відтворення власної мови, історичної пам’яті, образів і символів, через які народ усвідомлює себе та передає свою ідентичність наступним поколінням.

відео Володимира Богатирьова

Саме графіка виявляється надзвичайно органічним мистецьким засобом для такого висловлювання. Її лаконізм, контрастність, виразність лінії та здатність концентрувати значний зміст у небагатьох візуальних елементах дозволяють художниці створювати образи, які сприймаються не тільки емоційно, а й символічно.

Під час авторської екскурсії Оксана Здоровецька фактично запросила глядачів у простір власного творчого мислення. За кожною роботою — певний образ, асоціація, спостереження, переживання. У такому безпосередньому діалозі твори перестають бути лише музейними експонатами й набувають особистої інтонації.

Важливо й те, що виставка була представлена саме в Одеському літературному музеї. Тут природно перетинаються два способи осмислення культури — слово та образ. Шевченків рядок, винесений у назву експозиції, продовжується мовою графіки, перетворюючись із поетичної формули на візуальне висловлювання.

Ювілей 35-річчя Незалежності України у цьому контексті стає не просто календарною датою. Він спонукає замислитися над тим, що Незалежність складається не лише з історичних подій і державних інституцій. Вона живе у культурі, мистецтві, мові, пам’яті, у здатності суспільства зберігати власні смисли та створювати нові.

Саме тому виставку Оксани Здоровецької можна сприймати як своєрідний художній діалог із сучасною Україною. Її графіка звертається до глядача не стільки декларацією, скільки образами, які пропонують особисто відчути зв’язок між минулим і сьогоденням.

Авторська екскурсія 17 серпня стала важливою частиною цього діалогу. Вона об’єднала художницю, мистецтвознавицю та глядачів навколо питання, яке сьогодні звучить особливо гостро: що означає бути незалежними і як культура допомагає цю незалежність зберігати?

Відповідь виставки — у самій її назві.

«Борімося — поборемо» — це не лише слова Шевченка. У контексті сучасного мистецтва вони звучать як нагадування про те, що свобода потребує не тільки пам’яті про минуле, а й постійної творчої праці заради майбутнього.