Після поїздки до Німеччини я не знаю, у якому місті України хочу жити. Раніше мріяла про Київ, тепер – про Мюнстер.
Знайомі попереджали: «Німеччина – то інша планета». Направду, стильова довершеність будівель, велосипеди, барвиста осінь, жувальні ведмедики, дешева косметика і одяг та, звісно, «Burgerhaus Bennohaus» підкорили мене.
Коричнева цегла та білі вікна
Крізь вікно автобуса я вперше побачила Мюнстер. Однакові за розміром та структурою коричневі будиночки з білими вікнами. Тільки історична архітектура – собори Фрайбурзький та святого Павла – виокремлюється своєю величчю, вражає готичними шпилями, різноманітними деталями, скульптурами. А от житлові будинки виглядають не лише скромно, а й досить мило у поєднанні з квітами, які висаджують жителі.
Haribo Macht Kinder Froh
Після приїзду в готель, а потім і під час тренінгу, німці дивували своїм особливим ставленням до солодощів. Вже традиційні для Німеччини жувальні ведмедики «Haribo» на подушках та шоколадки «Sport» у роздаткових матеріалах чекають на туристів.
Велосипед – неофіційний символ Мюнстера
Під час прогулянок я запам'я-тала одну найголовнішу річ – не ступати на червону доріжку. Справа в тому, що Мюнстер – це місто велосипедів. Їх багато, і вони усюди: на нічних вулицях туристи спотикаються через залишені без уваги велосипеди; на сувенірній продукції – зображення ровера; у більшості магазинів Мюнстера можна знайти різні прикраси для цього виду транспорту; а вдень хтось обов'язково чує позаду себе дзвіночок, який дає знати, що порушено правило червоної доріжки. Так от, що стосується червоної доріжки – то це ледь не сакральне місце, і звичайній людині без ровера використовувати його не можна. Тягнеться ця доріжка всім містом, нею пересуваються велосипедисти.
Інколи вона займає більше місця, ніж звичайна пішохідна. Також зацікавлює не лише доріжка, а й спеціальні світлофори для велосипедів, які розташовані біля звичайних. Велосипедисти у Мюнстері, ніби окрема каста, яка має багато привілеїв.
Червоне, жовтогаряче, і навіть фіолетове... листя
Крім листівок із зображеннями велосипедів, турист легко може створити власні, якщо просто фотографуватиме усе довкола. Принаймні, я потрапила у осінній Мюнстер, який був би знахідкою для фотографа. Плавний перехід від жовтого до червоного, падаюче листя, яскрава горобина, різнокольорові квіти, пишні дерева...
Розшук шопінгозалежних!
Кожного ранку я з дівчатами відвідувала магазин косметики та одягу, і ми виносили звідти пакети з товарами. Незважаючи на те, що Німеччина дорога країна, у якій доводиться платити навіть за туалет в Макдоналдсі, але одяг та косметика тут надзвичайно дешеві. Наприклад, якісні джинси можна придбати за десять євро, а тональний крем – за три. Після завершення подорожі, я з подругами жартувала, що продавці того магазину створять оголошення про наше зникнення.
Творчий Bennohaus
Burgerhaus Bennohaus – творчий осередок молоді, ідей, проектів, незалежного телебачення, що розташований біля миловидного каналу. Саме сюди (не просто в Мюнстер) я приїхала, щоб навчитися бути медіа-тренером. Проте я перевиконала свій план, знайшовши в Беннохаусі не лише нові навички, знання, а й купу вражень та хороших товаришів.
