Разом з тим обраний підхід отримав шквал критики з боку частини архітекторів. На їх думку, замість різноманітного міського планування та архітектурних конкурсів Кабінет міністрів вирішив відтворювати радянський досвід одноманіття та масової забудови. Мовляв, на зміну "хрущовкам" прийдуть "шмигальки".
Ініціатива уряду повною мірою поки що не реалізується зараз через брак коштів. Проте, чи є шанс, що в майбутньому це бачення буде переглянуте?
У понеділок, 22 квітня, "Економічна правда" разом з Мінвідновлення проводила конференцію "Відбудова України: чому не слід відкладати до перемоги", де це питання також піднімалось під час розмови з Олександром Кубраковим.
Де економія?
У 1955 році, під час радянської окупації, в Україні, як і в решті "союзних республік", почалася боротьба з надмірностями в архітектурі. Проєктні інститути взялися за розробку типових серій. Житлові будинки, дитячі садки та школи зводилися за однаковими проєктами від Таллінна до Душанбе.
Використання серійних проєктів дозволяло швидко й економно забезпечувати людей житлом. Хоча, як показав час, будинки далеко не завжди були якісними. Схоже завдання постало і перед українським урядом в контексті відновлення соціальної та житлової інфраструктури після початку великої війни.
У жовтні 2022 року уряд затвердив порядок застосування проєктів повторного використання в будівництві. Простими словами – створив механізм зведення будівель за певним проєктом необмежену кількість разів.
Передбачається, що на замовлення Кабміну архітектурні бюро розроблятимуть проєктну документацію, зберігатимуть за собою авторські права, але цю документацію зможе завантажити будь-який замовник будівництва і використати її безоплатно. На думку урядовців, це дозволить скоротити строки проєктування та зменшити вартість будівництва. Зниження витрат – ключовий аргумент.
"Використання типових проєктів дозволить заощадити кошти та час на розробку проєктної документації. Їх можна легко адаптувати до потреб громад, а отже, пришвидшити будівництво", – пояснював віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков.
Заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Наталія Козловська впевнена, що органам місцевого самоврядування необхідно дати доступ до типових проєктів, щоб вони могли скористатися ними безкоштовно і не витрачати час на розробку.
На проєктування однієї школи йде півтора року, каже керівник креативного відділу компанії Archimatika Микола Морозов. В Україні вже знищено 400 шкіл, тому повторне використання проєктів може зекономити час і стати одним з багатьох інструментів комплексного підходу до відбудови, вважає архітектор.
Однак економія грошей може бути не такою суттєвою. "Використання типових проєктів може лише трохи здешевити будівництво: проєктування коштує 2% від загального кошторису споруди", – каже інженер-проєктувальник Дмитро Макагон.
Радянські планувальники постійно вдосконалювали типові проєкти, оскільки з першого разу неможливо все зробити ідеально. Імовірно, з часом українські проєкти також вимагатимуть вдосконалення і витрат на роботу архітекторів.
Ландшафтна прив’язка
Проєкти повторного використання "прив’язуються" до конкретної ділянки з урахуванням технічних умов і містобудівних умов та обмежень, кажуть в уряді. Тобто якщо проєкт повторного використання в будівництві розроблений для проєктування типової школи в Києві, то такий проєкт може бути використаний для розроблення проєктної документації на будівництво школи в будь-якій іншій області за умови її прив’язки до конкретних умов будівництва.
Уявлення урядовців про проєктно-вишукувальні роботи виглядають спрощеними, кажуть опитані ЕП експерти. Природа унікальна своїм різноманіттям, тому звести дві абсолютно однакові будівлі за одним проєктом не вийде.
"Навіть типовий проєкт вимагатиме доопрацювання, зважаючи на місцевість, геологічні умови, ландшафт, інженерні комунікації. Конструктив вимагатиме додаткових розрахунків, тому що не існує двох однакових рельєфів. Крім того, існують норми щодо інклюзивності та інсоляції", – каже Макагон.
Урбан-пленер, колишній головний архітектор Львова та ексзаступник міністра розвитку громад і територій Юліан Чаплінський нагадує, що при розробці проєкту необхідно враховувати соціокультурний контекст.
Олександр Кубраков наголосив, що використання типових проєктів від держави є добровільним і актуальним для тих громад, які не хочуть витрачати час і гроші на розробку власних. "Є громади, де іноземні партнери пропонують свої проєктні рішення, наприклад, Литва і Фінляндія. Ми теж будемо додавати їх до бібліотеки, тому у громад будуть альтернативи, буде з чого обирати", – заявив він.
Перші проєкти
У 2023 році українська компанія "Творча архітектурна майстерня Андрія Пашенька" розробила проєкти повторного використання будівлі центру надання адміністративних послуг (ЦНАП), закладів дошкільної освіти на 225, 150 та 75 місць, а також закладів шкільної освіти на 1008, 672 та 336 місць.
Для оплати послуг архітекторів уряд скористався грантовими коштами Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) в рамках програми з відновлення України. Козловська каже, що проєкт обирали за внутрішніми процедурами ЄІБ. Хто ще брав участь у конкурсі – вона не знає.
Кубраков вважає, що розроблені проєкти повторного використання є "гарними, вдалими і продуманими". "Є великі громади, які мають фінансову спроможність оголошувати архітектурні конкурси, у яких є головний архітектор, який може цим займатися. А є невеликі громади, яким не до цього", – заявив Кубраков на конференції "Відбудова України", організованій ЕП.
Натомість, Чаплінський називає рішення уряду замовити розробку типових проєктів "глибоким совком" та "егоїстичним бажанням чиновників показати, що ми відбудуємо самі".
Типовий проєкт школи
Типові проєкти не враховують контексту, негнучкі в подальшому розвитку та створюють одноманітне середовище, пише член архітектурної палати Національної спілки архітекторів Кирило Чуйко. "Міста втрачають свою індивідуальність і різноманіття. Втрачаються регіональні особливості архітектури, ідентифікація з місцевістю, кліматичні особливості, силует міста", – вважає він.
Типовий проєкт ЦНАП
На думку Морозова, головний недолік типових проєктів в Україні – їх спорідненість з радянськими підходами. Повторне використання проєктів у тому вигляді, як було прийнято в радянські часи, на думку архітектора, недоцільне.
Щодо типових проєктів у житловому будівництві, Козловська каже, що про їхнє масове використання поки не йдеться. Наразі абсолютну більшість пошкоджених будинків можна відновити за оригінальними проєктами, в існуючих фундаментах.
Відлуння резонансного закону
У 2023 році Чаплінський назвав запуск розробки типових проєктів будівництва "помстою урядовців та політиків за критику" архітекторами скандального законопроєкту про містобудування. Наразі "холодна війна" між сторонами триває.
Кубраков вважає, що критика щодо типових проєктів лунає від архітекторів, які могли програти конкурс ЄІБ. "Когось банк обрав на цей проєкт, когось не обрав, можливо є якась образа. Я всіх архітекторів поважаю, всі вони розробили класні проєкти", – пояснив він.
На думку заступника міського голови Львова з містобудування Любомира Зубача, попиту місцевих органів самоврядування на розробку типових проєктів будинків, шкіл та дитячих садків не було і немає.
Козловська не задоволена тим, що ідею типових проєктів критикують ті архітектори, які не залучені до допомоги державі у відбудові. "Я розумію критику від тих, хто на державу працює. Але решта думають про свій заробіток у майбутньому. Бо, наприклад, коли знадобиться років через 30 поміняти труби в будівлі, треба прийти до автора проєкту і погодити з ним коригування. Тому критика архітекторів полягає в тому, що вони думають про свою пенсію", – каже Козловська.
Альтернативи
Стандартизація, типізація та уніфікація дійсно допомагають економити час і ресурси в масовому виробництві, каже Морозов. Проблема в тому, що цей підхід економічно доцільний лише за умови масштабного використання.
Макагон вважає, що навіть типові серії можуть бути різноманітними за якісного підходу і помірного використання. На думку Морозова, в Україні необхідно розробляти загальні принципи і правила проєктування – фреймворки.
