Інформація до новини
28-01-2022, 22:26

Военно-финансовый PR

Категорія: Новини / Авторська колонка


У нас з'явився канал в Telegram, в якому ми будемо ділитися з Вами новинами

 


Не важно, что вам говорят — вам говорят не всю правду.

Не важно, о чем говорят — речь всегда идет о деньгах.

Законы Мёрфи

 

Продолжая нагнетать военную истерию вокруг Украины, Вашингтон и ряд его союзников организовали демонстративную эвакуацию части своих дипломатов, заявили о небольшом увеличении войск и техники в Восточной Европе (пригрозив гораздо большим), а также предупредили своих граждан об опасности посещения Украины в связи с готовящейся «российской агрессией» и заявили о приведении войск НАТО в готовность. Заодно некоторые западные СМИ запустили обратный отсчёт времени до «российского вторжения» и, установив камеры на украинско-российской границе, стали ждать. Дальше всех зашел канал CNN, в прямом эфире в сюжете о военных учениях РФ, поспешил назвать Харьков Россией. На фоне всего этого Киев занял странную позицию, дистанцировавшись от кампании затеянной Вашингтоном.

Цель любой войны начиная с глубокой древности это перераспределение богатств, а в новое время мы можем говорить о перераспределении капитала. Это своего рода финансовый PR, именуемый Investor Relations (IR) только в наиболее его радикальной форме, зато в максимально доходчивой. Основная цель такого IR — донести до инвесторов информацию, которая позволит принять желаемое решение о стоимости акций той или иной компании.

В этом смысле, информационная истерия по поводу предстоящего полномасштабного российского вторжения запущенная американскими СМИ не является исключением. Мы уже видим реакцию рынков и падение рубля. Но объектом информационной агрессии стали не только русские и не столько русские, сколько все остальные участники мировых рынков, вложившиеся в российские активы. Ведь активы никуда не денутся и останутся в России, и никто не отнимет у России деньги, полученные от эмиссии акций, все останется как есть. Уменьшится биржевая стоимость российских активов, а как только ситуация успокоится, немедленно будет запущен очередной виток биржевых спекуляций этими же активами. При этом, даже не пострадают осведомленные инвесторы, те кто не поддался панике и не сбросил акции на минимуме стоимости.

А между тем, слухи о вторжении уже привели и к обвалу стоимости акций украинских компаний на международных биржах. Больше всего просели акции горнорудной компании Ferrexpo, чьи железорудные активы расположены в Полтавской области: на 10,7% с 12 января. Также на 10% подешевела и нефтегазовая компания Enwell Energy. До 16% обвалились акции украинских агрохолдингов.

Само по себе это тоже не так критично, как и в российском случае, если бы не одно, но. У нас нет российского запаса прочности, мы плотно сидим на финансовой игле, а слухи не позволяет получить на выгодных условиях кредитные заимствования за рубежом, а это лишает Украину возможности рефинансировать внешний долг. Согласно инфляционному отчету Нацбанка, в течение 2022-2023 года Украина должна вернуть $14 млрд по внешним обязательствам.

Подводя неутешительный итог отметим, что схему круговорота капитала: «финансовый» → «информационный» → «политический» → «финансовый'» никто не отменял. Украинское правительство увидело себя в «зоне потерпевших» этим, видимо, и объясняется упорное нежелание поддерживать военную истерию, развязанную Вашингтоном.

 

Військово-фінансовий PR

 

Не важливо, що вам кажуть, вам кажуть не всю правду.

Не важливо, про що говорять — завжди йдеться про гроші.

Закони Мерфі

 

Продовжуючи нагнітати військову істерію навколо України, Вашингтон і низка його союзників організували демонстративну евакуацію частини своїх дипломатів, заявили про невелике збільшення військ та техніки у Східній Європі (пригрозивши набагато більшим), а також попередили своїх громадян про небезпеку відвідування України у зв'язку з «російською, що готується, агресією» також заявили про приведення військ НАТО у готовність. Водночас, деякі західні ЗМІ запустили зворотний відлік часу до «російського вторгнення» і, встановивши камери на українсько-російському кордоні, стали чекати. Далі всіх зайшов канал CNN, у прямому ефірі в сюжеті про військові навчання РФ, поспішив назвати Харків Росією. На тлі всього цього Київ зайняв дивну позицію, дистанціюючись від кампанії, розпочатої Вашингтоном.

Мета будь-якої війни починаючи з глибокої давнини це перерозподіл багатств, а в новітній час ми можемо говорити про перерозподіл капіталу. Війна - це свого роду фінансовий PR, що називається Investor Relations (IR) тільки в найбільш його радикальній формі, проте максимально дохідливою. Основна мета такого IR — донести до інвесторів інформацію, яка дозволить ухвалити бажане рішення щодо вартості акцій тієї чи іншої компанії.

У цьому сенсі інформаційна істерія з приводу майбутнього повномасштабного російського вторгнення, запущена американськими ЗМІ, не є винятком. Ми вже бачимо реакцію ринків та падіння рубля. Але об'єктом інформаційної агресії стали не стільки росіяни, скільки інші учасники світових ринків, які вклалися в російські активи. Адже активи нікуди не подінуться і залишаться в Росії, і ніхто не відніме у Росії гроші, отримані від емісії акцій, все залишиться як є. Зменшиться біржова вартість російських активів, але як ситуація заспокоїться, негайно буде запущено черговий виток біржових спекуляцій цими ж активами. При цьому навіть не постраждають обізнані інвестори, ті хто не піддався паніці і не скинув акції на мінімумі вартості.

Тим часом, чутки про вторгнення вже призвели і до обвалу вартості акцій українських компаній на міжнародних біржах. Найбільше впали акції гірничорудної компанії Ferrexpo, чиї залізорудні активи розташовані у Полтавській області: на 10,7% із 12 січня. Також на 10% подешевшала й нафтогазова компанія Enwell Energy. До 16% впали акції українських агрохолдингів.

Мабуть це теж не так критично, як і в російському випадку, якби не одне, але. Ми не маємо російського запасу міцності, ми щільно сидимо на фінансовій голці, а чутки не дозволяють отримати на вигідних умовах кредитні запозичення за кордоном, а це позбавляє Україну можливості рефінансувати зовнішній борг. Згідно з інфляційним звітом Нацбанку, протягом 2022-2023 років Україна має повернути $14 млрд за зовнішніми зобов'язаннями.

Підсумовуючи невтішний підсумок зазначимо, що схему кругообігу капіталу: «фінансовий» → «інформаційний» → «політичний» → «фінансовий'» ніхто не скасовував. Український уряд відчув себе в «зоні потерпілих» цим, мабуть, і пояснюється завзяте небажання підтримувати військову істерію, розв'язану Вашингтоном.

 

 

 

 




Якщо ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або увійти на сайт під своїм ім'ям.