До реформи церковного календаря гучне святкування Нового року виглядало дещо абсурдним і неправильним: триває піст, а столи заставлені святковими наїдками, за вікном бахкали салюти (щось наче з минулого життя), люди розважаються, влаштовують маскаради.

Тепер же, коли Щедрий вечір співпадає зі світським Новим роком, все стало на свої місця. Переодягання, святкові небуденні страви, походи в гості та масові святкування – частина давніх традицій святкування Меланки та Василя.

Пояснюємо, що таке Маланка, коли та як її святкують та як вона пов’язана зі святкуванням Василя.

Що таке Маланка

31 грудня християни вшановують пам’ять преподобної черниці Меланії Римлянки. Наступного дня молитовно пам’ятують архієпископа Василя, який, ймовірно, започаткував традицію встановлення іконостасів у храмах та написав одну з літургій.

На Маланки щедрують, на Василя – посівають. Ці дні в Україні здавна відзначалися гучно та помпезно. Слід розуміти, що така традиція святкувань зародилася задовго до християнства і релігійні мотиви наклалися на давні уявлення людей про світобудову.

Народознавець Василь Скуратівський у своїй книзі "Дідух" цитує легенду про походження свята Маланки, записану поетом Юрієм Федьковичем на Буковині.

У ній йдеться про доньку матері-землі Лади Весняну-Маяну. Її також називали Миланою або Миланкою, бо була вона усьому світу мила й увесь світ квітами вкрила. Доки її брат Місяць був на полюванні, старший син прабога Ад-Гад викрав її та затягнув у підземне царство.

Загалом за своїми сенсами та традиціями свято дуже неоднорідне і мало пов’язане саме з християнськими традиціями. Ця тенденція яскраво відображається і у співах: якщо у колядках домінує біблійна тематика, то у щедрівках – щедрі побажання здоров’я, гарного урожаю та усіляких "земних благ". До того ж легенди з мотивами, як у записаної Федьковичем, пояснюють звідки ж у відомому "Щедрику" взялася ластівочка: бо ж Меланка – то вже про весну.

Містерія, переодягання та перебиранці

Щедрувати та посівати – це мінімум обрядів Нового року, який і нині притаманний більшості регіонів України. У 2023 році традицію щедрування внесли у Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України.

«Традиції щедрого вечора України відбуваються у формі так званих новорічних обходів. Традиція має довгу історію, йдучи своїми корінням з дохристиянських часів і включає в себе 12 обрядових страв, звичаї готуватися до Щедрого вечора, перевдягатися: «водити козу», Маланку, щедрувати. І тут важливим є всесвітньо відомий твір «Щедрик»», — зазначила у коментарі Міністерству культури дослідниця Марина Соботюк.

У частині місцевостей Маланку святкувати особливо гучно і пишно. Скуратівський пише, це було притаманно здебільшого Лівобережжю та Гуцульщині. Традиційний обряд Маланка села Белелуя на Франківщині навіть був окремо внесений до переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України, як і традиція повіншування Василів у селі Липівка тієї ж Франківщини.

Учасників містерії на теренах нашої країни називали по-різному. Найчастіше – меланкарями чи перебиранцями (перебіранцями, перебранцями). Молодь перевдягалася у різноманітних персонажів (найчастіше це були Маланка, Дід та Баба, Коза, Циган, "Жид", Корчмар, Чорт, Лікар та інші. Сценки, які вони розігрували, були спрямовані або на побажання доброго урожаю та здоров’я (як обряд водіння Кози), або ж на "витурювання" у господарів частування.

Наприклад, у Красноїльську, Чернівецької області і досі збереглася традиційна переберійна маска, себто роль – вагітна Циганка і з дитям-пупсом на руках. У сучасних містеріях її завдання – зупинити автівку, тицьнути водієві ляльку під ніс, пояснити, що це його дитина і вимагати аліментів "на памперси".

Маланкували саме 31 грудня (до календарної реформи 13 січня, на Старий Новий рік). 1 січня, на Василя, ходили посівати. Зазвичай посівали діти або чоловіки та парубки. Дітям також доручали змолотити Дідуха.

Народні прикмети на Меланку та Василя

Наші пращури мали багато прикмет, які стосувалися погоди та урожаю – можливість передбачити, наприклад, кількість опадів чи заморозки означала шанс підготуватися до природніх "ускладнень" та прогодувати сім’ю. Багато таких прикмет пов’язані із різдвяним циклом свят. Іноді народні спостереження буквально "радили" господарю, як вижити. Наприклад, якщо під Новий рік йде добрий сніг – сій гречку.

Кілька таких прикмет наводить і Василь Скуратівський.

• Якщо під Новий рік сильний мороз і падає малий сніжок – на гарний врожай та добре здоров’я.
• Яким буде перший день нового року, таким буде весь рік.
• Багато пухнастого інею на деревах – до врожаю зернових та доброго медозбору.
• Якщо на Маланки відлига, то й літо буде тепле. Яка Маланка, такі Петро з Павлом.