Авторка та ведуча програми «Код доступу» Тетяна Косенко спілкувалась з Олександром Лайком — економістом, заступником директора ДУ Інституту ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України.
Фінансовий моніторинг під час війни
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну перетворило фінансовий моніторинг на один із ключових інструментів національної безпеки. Як зазначив Олександр Лайко, перед Держфінмоніторингом стоїть завдання не лише стежити за прозорістю фінансових потоків, а й викривати схеми, пов’язані з фінансуванням тероризму, ухиленням від санкцій та відмиванням коштів.
«Ми мусимо виявляти активи осіб, причетних до агресії проти України. Йдеться не лише про арешти, а й про міжвідомчу взаємодію — з РНБО, правоохоронними органами, СБУ, міжнародними партнерами», — наголосив він.
Ризик-орієнтований підхід: менше формальності, більше ефективності
Сьогодні Україна переходить до нової моделі фінансового моніторингу, яка базується не на кількості перевірок, а на оцінці ризиків.
Клієнти, сфери бізнесу, транзакції — усе аналізується з урахуванням потенційної небезпеки для держави.
«Ми не хочемо створювати видимість боротьби, ми маємо чітко влучати у цілі, які становлять загрозу. Тому переходимо до гнучкої, аналітичної моделі», — пояснив Олександр Лайко.
Санкції як зброя: і в міжнародному, і в національному полі
Після 24 лютого 2022 року Україна стала першою країною, яка почала застосовувати національні санкції до осіб, пов’язаних із тероризмом або країною-агресором, ще до рішень Ради нацбезпеки. Це стало можливим завдяки глибокому фінансовому аналізу.
«Іноді саме наші дані ставали основою для подальших політичних або правових рішень. У деяких юрисдикціях уже арештовано майно осіб, пов’язаних з РФ — завдяки нашій роботі», — додав експерт.
Громадський сектор як частина моніторингу
Особливу увагу під час ефіру гість приділив ролі громадських організацій, журналістів-розслідувачів і волонтерів, які активно передають до фінансових органів інформацію про підозрілі схеми або співпрацю з ворогом.
«Нам вдалося залучити суспільство до реального процесу фінансової безпеки. Ця енергія знизу працює — і дуже ефективно», — зазначив Олександр Лайко.
Попереду — міжнародна оцінка
Вже у 2025–2026 роках Україну очікує оцінка системи фінмоніторингу з боку MONEYVAL, органу Ради Європи. Це важливий етап на шляху до євроінтеграції, адже без якісної системи протидії відмиванню коштів не може йтися про членство в ЄС чи ефективну роботу з донорами.
«Україна готується до оцінки за новими стандартами FATF. Але ми не боїмося: маємо реальні кейси, результати розслідувань, зупинені транзакції, вилучені кошти», — підкреслив він.
Фінмоніторинг у післявоєнній Україні
За словами Олександра Лайка, у період після перемоги фінансовий моніторинг стане ще більш важливим: контролюватиме рух інвестицій, використання донорських ресурсів, справедливий розподіл відбудовчих фондів.
«Це не лише захист від шахраїв. Це запорука довіри з боку міжнародних партнерів і суспільства», — резюмував керівник Олександр Іванович
Фінансовий моніторинг — це не лише цифри в таблицях. Це оборона держави у цифровому і банківському вимірах, і ще один фронт, на якому Україна вже має успіхи.
