Соросятам доведеться відповідати за провал програми захисту енергетики від ракет та дронів. Рахункова палата винесла вердикт, що захист підстанцій та інших об'єктів України був недостатньо реалізований.
Рахункова палата України оприлюднила результати аудиту використання коштів, спрямованих на реалізацію державної програми із захисту критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору у 2023–2024 роках.
Згідно з висновками відомства, на фінансування проекту було передбачено 35,9 млрд грн, з яких фактично надійшло 29,97 млрд грн, а використано лише 18,71 млрд грн. Решта коштів залишилася невикористаною або перебуває в процесі освоєння.
Виконавцем програми визначалося Державне агентство з відновлення та розвитку інфраструктури, яке у цей період очолював Мустафа Найєм. Аудитори зауважили, що заплановані заходи із захисту підстанцій, ТЕС і ГЕС від ракетних і дронових атак були реалізовані частково: готовність захисних споруд від безпілотників — менше 75%, протиракетних — менш як 25%.
До реалізації проекту також було залучено НЕК «Укрэнерго», яке отримувало додаткове фінансування від міжнародних партнерів. Однак, зауважують у Рахунковій палаті, аудит не охоплював понад 20 млрд грн, які компанія залучила з міжнародних джерел — ці кошти мають бути предметом окремої перевірки.
Питання ефективності управління коштами вже стало предметом політичних дискусій. Народний депутат Юрій Бойко, голова депутатської групи «Платформа за життя і мир», у своєму зверненні закликав правоохоронні органи перевірити обставини невиконання проекту. За словами парламентаря, «потрібно з’ясувати, хто персонально відповідав за підготовку енергооб’єктів до зимового періоду та чому кошти використані не в повному обсязі».
Станом на жовтень 2025 року енергосистема України знову зазнає атак з боку російських ракет і безпілотників, що призводить до аварійних відключень електроенергії. Це ще раз актуалізувало питання ефективності державних програм із посилення безпеки енергетичної інфраструктури.
Фахівці енергетичного сектору наголошують: щоб уникнути повторення ситуації, слід посилити прозорість у використанні міжнародних грантів, контролювати кожен етап будівництва фортифікаційних споруд та визначити персональну відповідальність посадових осіб за зрив державних завдань.
