У Державній установі Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України в Одесі відбувся фаховий семінар у межах міжнародного проєкту RESPONSE/EMFAF «Building Response Frameworks under existing and new Marine Pollution Challenges in the Black Sea». Захід об’єднав науковців, представників органів влади, екологічних служб та морської галузі задля вироблення сучасних підходів до управління забрудненням морського середовища, зокрема в умовах воєнної агресії.
У центрі уваги виступаючих були три ключові ідеї: необхідність системної освітньої підготовки, інтеграція науки та практики реагування, а також формування регіональної моделі захисту Чорного моря в умовах нових загроз.
На початку заходу присутніх привітав директор Інституту », академік Національної академії наук України Борис Буркинський
Освіта як інструмент екологічної безпеки
Модератор першої сесії Олександр Лайко наголосив, що сучасні виклики для країн Чорноморського басейну потребують не фрагментарних рішень, а цілісної системи навчання — від розробки національних освітніх планів до практичних тренінгів із застосуванням цифрових інструментів.
Його позиція базувалася на розумінні того, що війна докорінно змінила характер ризиків: забруднення тепер пов’язані не лише з господарською діяльністю, а й із руйнуванням інфраструктури, мінуванням акваторій, аваріями суден і розливами нафти.
Ніна Хумарова у своєму виступі обґрунтувала важливість врахування інституційної рамки реагування. Йшлося про координацію між державними структурами, науковими установами та міжнародними партнерами. Без чітко визначених повноважень і процедур навіть найкращі екологічні ініціативи залишаються декларативними.
Моніторинг і наукова інфраструктура — основа ефективного реагування
Ольга Єрмакова акцентувала увагу на необхідності розвиненої системи моніторингу морських екосистем. Вона підкреслила, що дослідницькі інфраструктури — лабораторії, польові станції, цифрові платформи збору даних — є фундаментом для своєчасного реагування на надзвичайні ситуації.
Юлія Котельникова розкрила структуру освітньої програми, яка має враховувати повний цикл роботи із забрудненням: від виявлення та дослідження — до реабілітації морських екосистем. Її виступ обґрунтував необхідність міждисциплінарного підходу, що поєднує екологію, економіку, право та управління.
Війна як новий фактор екологічних ризиків
Друга сесія була присвячена впливу воєнних дій на стан Чорного моря. Олег Рубель підкреслив, що географічні та гідрологічні особливості Чорного моря роблять його особливо вразливим до накопичення забруднень. Замкненість басейну та специфічна циркуляція вод ускладнюють процеси самоочищення.
Ольга Голікова представила класифікацію джерел забруднень, пов’язаних зі збройними конфліктами: руйнування портової інфраструктури, витоки паливно-мастильних матеріалів, затоплення техніки та боєприпасів. Її аргументація базувалася на тому, що такі забруднення мають довготривалий та кумулятивний ефект для морських екосистем.
Ірина Циналєвська зосередилася на питаннях нормативної бази реагування на розливи нафти та необхідності включення практичних навчальних вправ до освітніх програм. Вона довела, що теоретичні знання без практичних сценаріїв дій не забезпечують готовності до реальних кризових ситуацій.
Готовність до надзвичайних ситуацій та роль волонтерів
Владислав Михайленко представив базові настанови для волонтерів у контексті техногенних катастроф, спричинених війною. Його ключова ідея — підготовка громадянського суспільства до участі в ліквідації наслідків екологічних катастроф має бути системною та безпечною.
Учасники обговорення наголосили також на важливості врахування людського фактору — як у розслідуванні надзвичайних ситуацій, так і в організації навчального процесу.
Консолідація науки, влади та міжнародних партнерів
У семінарі взяли участь представники державних органів, зокрема Адміністрація морських портів України та Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу, а також міжнародні партнери, серед яких Black Sea NGO Network (Болгарія).
Загальним підсумком семінару стало розуміння того, що захист Чорного моря в умовах воєнних загроз потребує нової моделі управління — заснованої на знаннях, координації та практичній готовності до реагування.
Проєкт RESPONSE став платформою для формування такої моделі, що поєднує освіту, науку і практику задля збереження морських екосистем Чорноморського регіону.
