Информация к новости
21-12-2017, 12:00

Одесский нардеп требует вернуть госрегулирование цен на продукты питания

Категория: Перша шпальта / Новини

У нас появился канал в Telegram, в котором мы будем делиться с Вами новостями

Одесский нардеп требует вернуть госрегулирование цен на продукты питания

Остались считанные дни до окончания 2017 года. Жители нашей страны, подводя итоги уходящего года, отмечают, что одним из «достижений» власти, помимо антинародных реформ, стало многократное повышение цен на продукты питания. И хотя в правительстве, что называется, бьют себя в грудь и хвастаются поднятием минималки и пенсий, на эти деньги, как отмечают украинцы, можно теперь разве что пару раз в магазин сходить.

Как отмечают эксперты, в декабре подорожали 65% продуктов социальной корзины. Лидером подорожания первой декады зимы в гривневом эквиваленте стал мягкий сыр, который прибавил 1,2 гривны за килограмм. Второе место у сливочного масла и куриных яиц, которые увеличились в цене на 1 гривну. А замыкает тройку «призеров» свинина - с 90 грн. копейками за кило. Потребительская корзина за год (с ноября 2017 к ноябрю 2016) выросла на 13, 6%, продукты питания в среднем почти на 18%. За год хлеб подорожал на 20%, мясо и морепродукты- практически на 30%.

Но такая статистика, видимо, к руководству нашей страны попадает редко. Вот если бы чиновники пожили хотя бы месяц на среднестатистическую пенсию или зарплату, они бы сразу прочувствовали, насколько существенным может быть подорожание того или иного продукта.

Всего в списке социальных продуктов значились 15 категорий товаров, на которые правительство ограничивало наценку в магазинах – она не должна была превышать 15%. К таким относились мука пшеничная высшего сорта, хлеб и хлебобулочные изделия простой рецептуры, макаронные изделия, крупы, рис, говядина и свинина, мясо птицы, курятина в тушках, колбаса вареная, коровье молоко, масло сливочное и подсолнечное, творог, куриные яйца, сахар и овощи.

Еще когда только планировалась отмена госрегулирования цен, результат был ожидаемый. К слову. Об этом неоднократно еще год назад говорил народный депутат Украины Сергей Кивалов. Но Министерству экономического развития и торговли, которое и выступало инициатором отмены регулирования, было наплевать на граждан, им нужна была очередная «перемога».

Не случилось. Эксперимент над народом в очередной раз дал негативный результат.

Поэтому Сергей Кивалов и стал инициатором восстановления государственного регулирования цен на продукты питания. Об этом он аргументировано говорит в своем депутатском запросе на имя премьер-министра Украины Владимира Гройсмана.

Отмена государственного регулирования цен на товары первой необходимости, в частности на продукты питания, «ударило» по наименее защищенным социальным слоям населения.
Следует отметить, что в течение IV квартала 2016 действовал пилотный проект по отмене государственного регулирования цен на продукты питания. С 1 октября 2016 до 1 января 2017 был тестовый период, а с 1 июля 2017 - отказ от регулирования цен начал действовать на постоянной основе. Речь идет о таких продуктах как мука, хлеб, макаронные изделия, крупы, сахар, свинина, говядина, мясо птицы, вареные колбасные изделия, детское питание, куриные яйца, подсолнечное масло и сливочное масло, сметана, творог, молоко. Так, цены на хлеб и хлебобулочные изделия за три экспериментальные месяца выросли больше, чем за остальные месяцы 2016 года. Этот пилотный проект показал стремительный рост цен на товары первой необходимости и ускорил рост инфляции,
 - отметил народный избранник.

Сергей Кивалов заявляет: отказ от государственного регулирования цен на продукты питания привел к ухудшению продовольственной безопасности страны.

Международные организации и национальные учреждения многих стран, занимающихся исследованиями в области уровня жизни населения и бедности используют структурный критерий для определения масштабов бедности и осуществления международных сравнений. При использовании данного критерия бедными считаются те домохозяйства (или населения), которые тратят на продукты питания не менее 60% общих совокупных доходов (расходов), а крайне бедными - если расходы на продовольственные товары превышают 80% общих совокупных доходов (расходов). При этом, по подсчетам экспертов, в структуре расходов средней украинской семьи 57% приходятся именно на продукты питания. В семьях с низкими доходами расходы на питание еще выше - до 80%,
 - подчеркнул Сергей Кивалов.

Сейчас в Украине наблюдается типичная инфляция предложения: себестоимость продукции растет под влиянием износа основных производственных фондов, низкой эффективности и производительности труда, увеличение стоимости оборудования, сырья и полуфабрикатов.

Обращаю Ваше внимание, что отмена государственного регулирования цен на продукты питания в условиях сложной экономической ситуации в стране, когда по оценке ООН, около 60% населения Украины живет за чертой бедности, привело к резкому росту цен и экономической недоступности продовольствия в достаточном количестве для многих граждан Украина.Учитывая вышеизложенное, руководствуясь статьей 15 Закона Украины «О статусе народного депутата Украины», с целью защиты уязвимых слоев населения и снижение темпов инфляции прошу Вас рассмотреть вопрос и принять меры по восстановлению государственного регулирования цен на продукты питания,
 - требует народный избранник.

 

 

 

НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ УКРАЇНИ

 

 

 

№ __________                                                                                  "___" ____________ 2017 р.

 

 

 

 

 

Прем’єр – міністру України

Гройсману В.Б.

 

 

 

ДЕПУТАТСЬКИЙ ЗАПИТ

 

Щодо необхідності відновлення

державного регулювання цін

на продукти харчування

 

Шановний Володимире Борисовичу!

 

З метою усунення надмірного втручання держави в економічні процеси, розвиток конкуренції у сфері ціноутворення Уряд ухвалив  постанову  від  07.06.2017 р. № 394 «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 р. № 1548 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», якою скасовано державне регулювання цін на продовольчі товари та послуги на ринках.

Незважаючи на те, що таке рішення було логічним і необхідним, оскільки система державного регулювання цін, що існувала на той момент в Україні, не була ефективною,  скасування державного регулювання цін на товари першої необхідності, зокрема на продукти харчування, «вдарило» по найменш захищеним соціальним верствам населення.

Слід зазначити, що протягом IV кварталу 2016 року діяв пілотний проект щодо скасування державного регулювання цін на продукти харчування. З 1 жовтня 2016 р. до 1 січня 2017 р. був тестовий період, а з 1 липня 2017 р. – відмова від регулювання цін почала діяти на постійній основі. Мова йде про такі продукти як борошно, хліб, макаронні вироби, крупи, цукор, свинина, яловичина, м’ясо птиці, варені ковбасні вироби, дитяче харчування, курячі яйця, соняшникова олія і вершкове масло, сметана, сир, молоко. Так, ціни на хліб і хлібобулочні вироби за три експериментальні місяці зросли більше, ніж за решту місяців 2016 року.  Цей пілотний проект показав стрімке зростання цін на товари першої необхідності  та пришвидшив ріст інфляції.

Відмова від державного регулювання цін на продукти харчування призвела до погіршення продовольчої безпеки країни. Міжнародні організації та національні установи багатьох країн, що займаються дослідженнями у сфері рівня життя населення та бідності використовують структурний критерій для визначення масштабів бідності та здійснення міжнародних порівнянь. За умов використання даного критерію бідними вважаються ті домогосподарства (або населення), які витрачають на продукти харчування не менш ніж 60% загальних сукупних доходів (витрат), а вкрай бідними – якщо витрати на продовольчі товари перевищують 80% загальних сукупних доходів (витрат). При цьому, за підрахунками експертів, у структурі витрат середнього українця 57 % припадають саме на продукти харчування. У родинах із низькими доходами витрати на харчування ще вищі – до 80 %.

 Аналізуючи наслідки рішення Уряду про скасування регулювання цін на продукти харчування, Голова Ради Національного банку України Богдан Данилишин зазначив, що доцільним буде відновити державне регулювання цін на продукти харчування, а також відновлення роботи Державної цінової адміністрації, яка на етапі переходу економіки України від рецесії до зростання здійснювала б контроль за ціноутворенням.

Рада Національного Банку України зауважує, що нині в Україні спостерігається типова інфляція пропозиції: собівартість продукції зростає під впливом зношеності основних виробничих фондів, низької ефективності і продуктивності праці, збільшення вартості обладнання, сировини і напівфабрикатів.

Звертаю Вашу увагу, що скасування державного регулювання цін на продукти харчування в умовах складної економічної ситуації в країні, коли за оцінкою ООН, близько 60% населення України живе за межею бідності, призвело до різкого зростання цін і економічної недоступності продовольства в достатній кількості для багатьох громадян України.  

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтею 15 Закону України «Про статус народного депутата України», з метою захисту вразливих верств населення та зниження темпів інфляції прошу Вас розглянути питання та  вжити заходів щодо відновлення державного регулювання цін на продукти харчування.

Про результати розгляду депутатського запиту та ухвалені рішення прошу повідомити у строк, встановлений законодавством.

 

 

З повагою,

 

народний депутат України                                                      С.В. КІВАЛОВ

                                                                                                       (посвідчення №333) 

                                                                                                                                      

 

 




Если вы обнаружили ошибку на этой странице, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter.

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.