Євросоюз планує ще на рік продовжити дію автономних преференцій для українських експортерів.
Це вже друге продовження дії преференцій для України. Але якщо минулого року це рішення було прийняте без особливих проблем, то тепер кілька країн лобіювали не поширювати цю лібералізацію на низку товарних груп.
Ці заклики не залишилися непочутими – Єврокомісія прописує можливість запровадження нових захисних заходів щодо трьох видів українського агроекспорту: яєць, курятини та цукру.
Але при цьому аналогічні заходи не будуть впроваджуватися проти українського зерна, кукурудзи та олії, щодо яких діють заборони, введені окремими країнами Євросоюзу.
Що це означає? Чи наближує це рішення Єврокомісії вирішення суперечки щодо експорту цих товарів?
І навпаки – наскільки критичними для України стали нові захисні механізми ЄС?
Під тиском фермерів
"Євросоюз повинен продовжувати демонструвати солідарність з Україною та Молдовою перед обличчям російської агресії, яка триває. Ця пропозиція забезпечує правильний баланс: ми продовжуємо нашу економічну підтримку для обох країн, повністю враховуючи інтереси фермерів ЄС", – цитує сайт Єврокомісії свого віцепрезидента та комісара з питань торгівлі Валдіса Домбровскіса.
Так єврокомісар характеризує ухвалене Єврокомісією 31 січня рішення "продовжити призупинення імпортних мит і квот на український експорт до ЄС ще на один рік".
Нагадаємо, чинний режим преференцій для України добігає кінця 5 червня, а для Молдови – 24 липня. Втім, для продовження дії преференцій це рішення має бути ще схвалене Європарламентом та (що найголовніше) – Європейською радою.
Це дозволяє припустити можливість, що якась із країн ЄС вирішить накласти вето на це рішення. Втім, на практиці Єврокомісія приймає рішення вже після консультацій з лідерами країн-членів. Це означає, що ймовірність ветування є дуже малою (хоча нинішні масштабні протести фермерів є фактором, здатним вплинути на позицію лідерів ЄС).
Це рішення було ухвалене у безпрецедентно несприятливих для України обставинах.
Нагадаємо, що п’ять країн ЄС зверталися до Єврокомісії, запропонувавши на рівні всього ЄС ввести обмеження на експорт українського зерна, кукурудзи та олії. Чотири з цих країн (Польща, Угорщина, Словаччина та Болгарія) ввели односторонні обмеження щодо української агропродукції – причому фермери з цих країн заявляють про масштабні втрати через український демпінг.
Найбільш жорстку позицію з цього питання займає Польща, причому це не змінилося й після зміни влади у сусідів.
Зокрема, єврокомісар з питань сільського господарства Януш Войцеховський, який є представником Польщі, погрожував блокуванням продовження режиму торгових преференцій ЄС для України, за умови, якщо там не буде прописаний механізм торгового захисту.
А новий міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський вже звертався до Єврокомісії з листом, виступаючи "принципово проти" продовження безмитної торгівлі з Україною.
Він пропонує зробити безстроковим обмеження проти українського зерна, кукурудзи та олії, а на додачу – розширити цей перелік, включивши туди "цукор, м'ясо птиці, яйця, м'які фрукти (особливо заморожену малину) та яблучний концентрат".
Протести фермерів тривають і в країнах Західної Європи. І хоча їхні вимоги, як правило, не стосуються українського експорту, продовження преференцій для України може стати додатковим подразником для них.
Невипадково президент Франції Емманюель Макрон днем раніше заявив, що ЄС має запровадити заходи з регулювання імпорту курячого м'яса та зерна з України, які "за обсягом та якістю… дестабілізують європейський ринок".
Ігнорувати ці вимоги Єврокомісія не могла. І саме тому продовження дії преференцій для України саме по собі є чималим успіхом.
Однак, на відміну від попереднього продовження дії преференцій, Єврокомісія створила й інструменти захисту.
Три продукти, які налякали ЄС
За словами Валдіса Домбровскіса, запропоноване Єврокомісією рішення "дозволить досягти подвійної мети – допомогти врятувати економіку України та Молдови і водночас створити сильніші гарантії для запобігання збоїв на ринку ЄС".
Під цими гарантіями мається на увазі прописаний механізм екстреного гальмування, що діятиме щодо "найбільш чутливих продуктів – м’яса птиці, яєць та цукру".
За інформацією "ЄвроПравди", пропоноване Польщею розширення переліку чутливих продуктів із додаванням туди меду, ягід та яблучного соку не підтримали інші країни ЄС.
Тому обмеження пропонується ввести лише щодо тих товарів, щодо яких за останні роки було зафіксовано кількаразове зростання експорту в ЄС, що викликало занепокоєння для більшості країн Євросоюзу.
Для порівняння, у 2021 році експорт в ЄС м’яса птиці з України складав лише 84,6 тис. тонн. Натомість за підсумками 2022 року він зріс до 137,8 тис. тонн, а за результатами минулого року досяг 171,5 тис. тонн.
Як наслідок, Україна увійшла в топтрійку найбільших експортерів курятини до ЄС.
Своєю чергою експорт яєць в ЄС за два роки зріс більш ніж у чотири рази – з менш ніж 8 тис. тонн у 2021 році до 13,7 тис. тонн у наступному році і до 32,2 тис. тонн за результатами 2023 року.
Але найбільш вражаючими стали темпи зростання імпорту цукру – в 67 разів за два роки!
Якщо у 2021 році Україна експортувала в ЄС лише 7,4 тис. тонн цукру, то у 2022 році – 178,6 тис. тонн, а в 2023 році – 495,8 тис. тонн.
Втім, варто уточнити, що попри вражаючі темпи зростання частка українських продуктів харчування на ринку ЄС не є настільки значною, щоб говорити про реальні загрози для європейських фермерів. Зокрема, частка української курятини складає лише 1,5%.
Попри це, проігнорувати такі високі темпи зростання українського імпорту, особливо за минулий рік, у ЄС не могли.
Як наслідок, було запропоновано скасування дії преференцій, якщо обсяг експорту українських товарів з цієї трійки перевищить середній показник 2022 та 2023 років.
Це означає, що Україні доведеться піти на певне скорочення експорту до ЄС за цими трьома групами. Якщо бути точніше, в режимі вільної торгівлі ми зможемо експортувати близько 426,5 тис. тонн цукру, 154,6 тис. тонн курятини та трохи менше 23 тис. тонн яєць.
А при досягненні цієї межі Єврокомісія може оперативно призупинити дію преференцій щодо цих товарів – тоді їхні поставки з України будуть обкладатися митною ставкою відповідно до положень режиму вільної торгівлі, прописаної в Угоді про асоціацію.
Це рішення Єврокомісії у будь-якому разі є компромісом між пропозиціями окремих країн ЄС (які вимагали встановити межу на середньому рівні експорту 2021-2023 років) та України (ми пропонували встановити межу на рівні показників минулого року).
Ще одне важливе уточнення:
навіть якщо український експорт перевищить встановлений показник, це не означатиме автоматичного скасування преференційного режиму.
Тож у Києва ще буде можливість спробувати довести Єврокомісії, що зростання нашого експорту б’є не так по європейських виробниках, як по імпорту з третіх країн.
"Ми дуже вдячні Єврокомісії за рішення продовжити дію преференцій для України. Що стосується режиму екстреного гальмування, то нам залишається сподіватися, що такі рішення ухвалюватимуть за нашої участі та із заслуховуванням наших аргументів", – коментує це рішення міністр аграрної політики України Микола Сольський.
Сигнал до примирення
Не менш важливим у рішенні Єврокомісії є й те, що до переліку чутливих товарів не було внесено українське зерно, кукурудзу та олію – ті товари, щодо яких Польща, Угорщина, Словаччина та Болгарія ввели заборону.
Нагадаємо, що в Єврокомісії не підтримують введення цими країнами односторонніх заборон, оскільки це суперечить принципу спільної торгової політики ЄС.
Своєю чергою Київ вже запропонував цим державам компромісне рішення – скасування заборони в обмін на впровадження системи верифікації українського агроекспорту.
Наразі такий механізм вже діє у відносинах із Румунією (яка не вводила заборону, але скаржилася Єврокомісії на загрозу від українського агроімпорту) та Болгарією.
Інші країни, які ввели заборону: Польща, Словаччина та Угорщина – наразі вивчають українську пропозицію.
І нинішнє рішення Єврокомісії суттєво збільшує ймовірність їхньої згоди.
"Рішення Єврокомісії показує, що експорт цієї продукції не несе очевидних загроз для європейського ринку. Це не означає, що ті країни, що вбачають ці загрози, нічого не зможуть зробити – існує ретельно прописаний механізм торгового захисту. Інша справа, що для цього треба зібрати докази негативного впливу, а не вимагати термінової заборони", – пояснює це рішення торговий представник України Тарас Качка.
А за словами Миколи Сольського, відновлення Україною морського шляху для агроекспорту дозволило стабілізувати ситуацію на ринках наших європейських сусідів.
"Морський шлях економічно є рентабельнішим для фермерів з 80% регіонів України. А це означає, що ситуація з нашим агроекспортом до ЄС вже не є такою критичною, якою вона була ще рік тому", – пояснює він.
І це – додатковий аргумент на користь того, що "зернова суперечка" вже незабаром добіжить кінця.
Автор: Юрій Панченко,
редактор "Європейської правди"
