Питання про повернення українців до додому після завершення війни має велике значення, адже це стосується як особистих життєвих виборів громадян, так і майбутнього економічного розвитку країни. Економічні фактори можуть значною мірою впливати на рішення, чи повертатись людям, які тимчасово покинули країну через бойові дії, чи залишатись за кордоном. У цій статті ми розглянемо економічні аспекти, які можуть сприяти або, навпаки, стримувати цей процес.
Відтворення економіки України
Одним із головних факторів, який впливатиме на повернення українців до країни, є стан економіки після війни. Сьогодні Україна переживає значні економічні труднощі через масштабні руйнування інфраструктури, знищення підприємств та інвестицій, а також скорочення валового внутрішнього продукту (ВВП). Проте в середньостроковій перспективі існують шанси на відновлення економіки, особливо за умови міжнародної допомоги та реформ. А щоб майбутні реформи були ефективними і не відбулося в подальшому вставання на старі граблі української влади, ДУ «Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень Національної академії наук України» розробив доповідну записку до органів виконавчої влади України, в якій проаналізовано причини, що перешкоджають розширенню в Україні внутрішнього ринку. Тут треба зауважити, що стан внутрішнього ринку – це та сфера економіки, яка відображає, з одного боку, опору на внутрішні сили, с другого – є суттєвим підґрунтям для ефективності використання міжнародної допомоги та вдалості реформ.
Зокрема в доповідній записці ДУ «Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень Національної академії наук України» зазначені такі причини, що перешкоджають розширенню внутрішнього ринку в Україні:
« - криза на ринку праці, обумовлена значним скороченням економічно активного населення;
- скорочення споживчого попиту населення;
- існування в якості розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду розміру прожиткового мінімуму замість мінімальної зарплати;
- фіскальна спрямованість сучасної податкової політики уряду.
Обґрунтовано заходи щодо вдосконалення соціально-економічної політики країни у напрямку відновлення споживчого попиту населення та стимулювання економічного зростання:
- запровадити (відповідно чинного законодавства) практику перегляду споживчого кошику кожні 5 років, з урахуванням його реалістичності, та на основі гібридного методологічного підходу, що забезпечить можливість харчування населення відповідно до норм ВООЗ та покриє його реальні базові потреби;
- відновити використання мінімальної заробітної плати в якості розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду;
- з метою зниження регуляторних витрат, впровадження принципу «One in - One out», який означає, що будь-які додаткові витрати, понесені підприємством через національне законодавство, повинні бути компенсовані йому державою у повному обсязі;
- відмінити так звану «пласку» ставку оподаткування доходів фізичних осіб та ввести пропорційне оподаткування як у більшості розвинених країн. При цьому, за прикладом країн ЄС, встановити неоподатковуваний мінімум доходів на рівні прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- скасувати перехід на щомісячну звітність для всіх платників податків, що створить додаткове навантаження як на бізнес, так і на податкові органи, збільшить ймовірність помилок тощо».
Багато експертів вважають, що після завершення війни можуть бути створені нові можливості для інвестування, розвитку технологій та підвищення конкурентоспроможності українських підприємств. Якщо економіка відновиться досить швидко, то для частини мігрантів це стане важливим стимулом для повернення, оскільки вони зможуть знайти роботу на рідній землі, а також скористатися зростаючими можливостями на ринку праці.
Рівень заробітних плат і соціальних гарантій
Одним із головних чинників, який впливає на економічну мотивацію залишатися за кордоном, є рівень заробітних плат.
«За роки незалежності в Україні сформувалась система економічних відносин, для якої характерною є різка диференціація доходів населення, зменшення питомої ваги оплати праці в структурі доходів населення, зрівняльна система оплати праці працівників. При цьому держава практично самоусунулася зі сфери регулювання процесів розподілу, не забезпечивши на макрорівні не тільки умов для заробляння доходів (у порівнянні з іншими способами їх одержання), але і гарантій простого відтворення робочої сили.
Соціальні стандарти в Україні використовуються на практиці переважно як інструменти фінансового управління, а не як соціальні орієнтири. Серед низки проблем, що нівелюють функцію прожиткового мінімуму як основоположного інструменту соціальної політики, доречно відзначити використання недосконалої та застарілої методології його визначення. Все це працює проти прийняття рішення українцями щодо повернення на батьківщину», — розповідає завідувачка відділу ДУ «Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень Національної академії наук України», доктор економічних наук, професор Наталія Леонідівна Шлафман.
За даними різних досліджень, українці, які виїхали за кордон, часто отримують в кілька разів більшу заробітну плату порівняно з тими, хто залишився в Україні. Також багато з них здобули нові професійні навички та досвід, що дозволяє їм працювати в більш прибуткових секторах економіки.
Після війни, залежно від того, наскільки швидко відновляться українські підприємства та державні установи, рівень зарплат в Україні може підвищитись, що стане фактором, який стимулюватиме повернення. Однак, якщо відновлення економіки буде повільним, або якщо заробітні плати залишатимуться на низькому рівні, значна частина трудових мігрантів може обирати залишити країну навіть після війни, шукаючи кращі можливості за кордоном.
Можливості для бізнесу та інвестицій
Після завершення війни Україна, ймовірно, матиме потребу в інвесторах для відновлення економіки. У цьому контексті відкриваються великі можливості для підприємців та інвесторів, зокрема в сферах відновлення інфраструктури, житлового будівництва, аграрного сектора, IT та технологічних інновацій. Якщо уряд зможе створити сприятливі умови для розвитку малого та середнього бізнесу, українці, які набули досвіду за кордоном у сфері бізнесу або технологій, можуть повернутись до України для започаткування власної справи.
Однак потенційні інвестори та підприємці можуть залишити країну, якщо не будуть впевнені в стабільності економічної ситуації або в достатньому рівні захисту інвестицій. Важливу роль у цьому контексті відіграє урядова політика та зусилля на відновлення інфраструктури та стабілізацію економічної ситуації.
Вплив на ринок праці та соціальні послуги
Однією з економічних мотивацій для повернення є також поліпшення соціальних умов. В Україні може бути впроваджено ряд реформ, зокрема в сфері охорони здоров’я, освіти, пенсійного забезпечення. Важливим фактором є також поліпшення умов для сімей з дітьми, підтримка підприємців і малого бізнесу, що може створити привабливіші умови для повернення.
«Ще однією причиною погіршення стану здоров’я українського населення є те, що велика частина домогосподарств не може дозволити собі купити необхідні ліки чи медичне приладдя та відвідати лікаря.
За даними доповіді Української служби статистики «Самооцінка населенням стану здоров'я та рівня доступності окремих видів медичної допомоги у 2021 році», 97,8% домогосподарств мали членів, які протягом останніх 12 місяців потребували медичної допомоги, придбання ліків та медичного приладдя. При цьому було 21,7% домогосподарств, у яких хто-небудь із членів протягом останніх 12 місяців при потребі не зміг отримати медичну допомогу, придбати ліки та медичне приладдя», — розповідає Наталія Леонідівна.
Якщо система соціальних послуг після війни стане більш ефективною, то частина мігрантів може повернутись, шукаючи більш стабільне і надійне середовище для своєї родини та бізнесу. Однак поки ці реформи не будуть реалізовані на практиці, соціальні умови за кордоном можуть залишатись кращими, що може сприяти продовженню міграції.
Політична та економічна стабільність
Один з ключових факторів, який може вплинути на рішення щодо повернення до України, — це політична та економічна стабільність. Якщо після війни в країні встановиться стабільний уряд, буде здійснено ефективні реформи, а також забезпечена безпека та правова захищеність, то значна частина мігрантів буде готова повернутися, оскільки зможе отримати економічні та соціальні переваги від цього.
Проте якщо стабільність буде під загрозою, а економічна ситуація залишатиметься нестабільною, українці можуть не поспішати повертатись, оскільки вони відчуватимуть більше безпеки та економічних можливостей за кордоном.
Питання про повернення українців до України після війни, з економічної точки зору, залишається складним і багато в чому залежить від того, як швидко і ефективно країна зможе відтворити свою економіку, підвищити рівень зарплат, створити нові можливості для бізнесу та забезпечити стабільність у соціальних умовах. Зважаючи на це, частина українців може повернутись, якщо умови в Україні будуть покращені, але частина може залишитись за кордоном, шукаючи кращих економічних можливостей.
Тому ключовим аспектом для уряду України буде створення економічно привабливого середовища, яке не тільки стимулюватиме повернення трудових мігрантів, але й забезпечить сталий розвиток країни в майбутньому, а цього не можливо досягнути без активної участі науковців, які розробляють рекомендації для уряду на основі новітніх досліджень швидко мінливих світових економічних тенденцій чим і займається вже майже 55 років ДУ «Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень Національної академії наук України».
