Останніми роками спостерігається помітне зсув акценту від традиційної економічної моделі, орієнтованої на матеріальні та кількісні параметри життя, до концепції, яка ставить на перше місце емоції та суб’єктивне сприйняття щастя. Особливо це актуально для країн, що переживають політичні та соціальні потрясіння, таких як Україна. В умовах світового занепаду ліберальної демократії, зростання популізму та націоналізму пошук нових ідей та підходів до життя стає нагальною необхідністю. Одним з яскравих прикладів такого пошуку є «Глобальне дослідження щастя». Звіт про щастя у світі є результатом партнерства Gallup, Оксфордського дослідницького центру добробуту, Мережі рішень для сталого розвитку ООН та редакційної ради WHR.
Ця доповідь відображає світову вимогу приділяти більше уваги щастю та благополуччю як критеріям державної політики, показано, як наука про щастя пояснює особисті та національні варіації щастя. Автори World Happiness Report зосередилися на щасті людей на різних етапах їхнього життя. На приклад, у семи вікових періодах людини в п’єсі «Як вам це подобається» Уільяма Шекспіра пізніші етапи життя зображуються як глибоко депресивні. Але дослідження щастя показують більш тонку картину, що змінюється з часом. Ми заохочуємо вас ознайомитися зі звітом за 2024 рік, щоб отримати останні висновки щодо щастя молодих чи старих та у світі всіх тих, хто знаходиться між ними. Це дослідження показало, що в XXI столітті щастя, емоції та суб’єктивне сприйняття якості життя займають пріоритетну роль.
Україна в контексті глобального пошуку щастя
Одним з найбільш очікуваних результатів дослідження стало те, що Україна опинилася серед країн з найнижчою задоволеністю життям. Відповіді респондентів на питання «Який з факторів є найважливішим у вашому житті?» показали, що, наслідки війни впливають на самовідчуття людей – об'єктивне погіршення економічного стану, в зоні бойових дій, знищення інфраструктури, гуманітарна та екологічна катастрофа. Все це, зрозуміло, призводить до того що українці не відчувають себе щасливими і задоволеними життям. Важливо зазначити, що емоції та суб’єктивне сприйняття — найважливіші компоненти концепту щастя, на відміну від класичних економічних показників, таких як ВВП або рівень матеріального добробуту.
На глобальному рівні ситуація виглядає трохи інакше: багато країн ставлять на перше місце не матеріальні показники, а емоційний стан, відчуття задоволення і радості від життя. Так, загалом у світі 85% громадян вважають, що влада повинна відігравати важливу роль у турботі про щастя громадян. Однак в Україні, як і в інших країнах з високими рівнями політичної нестабільності, люди часто відчувають, що уряд не чує їх голос і не робить достатньо для підвищення якості життя.
Чому щастя дітей — головна цінність для українців?
Одним з найцікавіших аспектів дослідження є віра українців у те, що майбутнє їхніх дітей буде більш щасливим, ніж їхнє власне теперішнє. Це може сприйматися як одночасно зворушливий і тривожний результат. З одного боку, це вираження турботи про майбутнє покоління, а з іншого — сигнал про те, що українці не вірять у покращення свого становища в найближчому майбутньому. Віра в дітей як джерела щастя насправді може бути відображенням відсутності впевненості у власних силах та можливостях змінити ситуацію в країні.
Цей феномен підтверджує, що в Україні існують застарілі серйозні соціальні та економічні проблеми, які змушують людей ставити на перше місце майбутнє покоління, а не особисте благополуччя. Тобто у відносинах влада – людина, завжди програє людина. Таким чином щастя дітей стає найважливішою життєвою цінністю, що також підтверджується результатами дослідження.
Емоції як ключ до щастя: що важливіше — кількість чи якість?
Сьогодні в багатьох країнах світу спостерігається цікава тенденція: емоції починають перемагати в глобальному конкурентному полі з матеріальними показниками. Щастя, як його сприймають люди, безпосередньо пов’язане з їхнім емоційним станом, а не з кількістю ресурсів, якими вони володіють. У дослідженнях, що проводяться світовими аналітичними центрами, часто зазначається, що на перше місце виходять такі фактори, як відчуття безпеки, задоволеність від особистих відносин, свобода вибору і, що не менш важливо, можливість впливати на свою долю.
Роль влади в забезпеченні щастя громадян
Одним з найважливіших висновків дослідження є усвідомлення того, що для досягнення щастя громадян необхідна наявність ефективного уряду, який розуміє свою роль не тільки в покращенні економічного становища громадян, але й у забезпеченні їхнього емоційного благополуччя. У більшості країн, зокрема в Україні, відчувається нестача довіри до влади та її нездатність вислуховувати і враховувати думку громадян. Це призводить до того, що люди все частіше починають шукати рішення в нових підходах до економічної та соціальної політики.
Щастя громадян, як стверджують дослідники, має стати основним орієнтиром для політиків, оскільки воно безпосередньо пов’язане з якістю життя людей. Для багатьох з них слово «щастя» стає важливішим за традиційні економічні індикатори, такі як ВВП або рівень доходів, але відчуття настає, коли люди відчувають себе матеріально захищеними.
Необхідність нової економічної системи
Сучасна ринкова економіка, як показало дослідження, не повною мірою задовольняє потреби людей у забезпеченні їхнього щастя та стабільності. В умовах глобальних криз, економічних спадів та соціальних нестабільностей стара економічна модель, орієнтована на кількісні показники, стає все менш актуальною. Люди шукають нові підходи, які будуть орієнтовані на створення умов для підвищення якості життя, що сприяє поліпшенню загального емоційного стану.
Що потрібно владі робити для підвищення якості життя та поліпшення емоційного стану громадян?
З цього приводу Редакція «СЛОВО» звернулася до завідувача відділу ДУ «Інституту ринку і економіко-екологічних досліджень» Національної академії наук України, доктора економічних наук, професора Шлафман Наталії Леонідівни.
«Для підвищення якості життя, і як наслідок поліпшення емоційного стану громадян, потрібно починати із створення надійного підґрунтя – покращення матеріального стану. Наш Інститут розробив рекомендації для Уряду України, щодо вдосконалення державної соціально-економічної політики з метою збільшення реальних доходів населення для розширення внутрішнього ринку.
1. Запровадити практику перегляду споживчого кошику кожні 5 років, з урахуванням його реалістичності.
2. Використовувати саме цей, обґрунтований, розмір прожиткового мінімуму у Законі України «Про державний бюджет на відповідний рік», від якого залежать всі соціальні виплати населенню.
3. Припинити практику використання поняття «рівень забезпечення прожиткового мінімуму», яке в жодному законодавчо-нормативному акті не має визначення, але використовується в Законі України «Про державний бюджет на відповідний рік» який використовується для призначення допомоги малозабезпеченим сім’ям, що дозволяє уряду значно скоротити соціальні виплати.
4. Відновити використання мінімальної заробітної плати в якості розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду.
5. З метою зниження регуляторних витрат, впровадити принцип «One in - One out», який означає, що будь-які додаткові витрати, понесені підприємством через національне законодавство, повинні бути компенсовані йому державою у повному обсязі.
6. Відмінити так звану «пласку» ставку оподаткування доходів фізичних осіб та ввести пропорційне оподаткування як у більшості розвинених країн. При цьому, за прикладом країн ЄС, встановити неоподатковуваний мінімум доходів на рівні прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Такі заходи будуть сприяти зменшенню частки бідних у країні, зростанню трудового потенціалу, створить умови для повернення громадян України з-за кордону. Крім того, підвищення доходів працівників збільшить їх попит на внутрішньому ринку. Люди нарешті побачать, що в країні можна не тільки робити, а й заробляти на гідне життя, що повинно благотворно впливати на емоційний стан громадян і вони стануть трошки щасливішими», - розповідає Наталія Леонідівна.
Виходячи з цього, можна стверджувати, що необхідна нова економічна система, яка б інтегрувала не тільки матеріальні, але й емоційні, психологічні та соціальні компоненти благополуччя. Така система повинна враховувати не тільки економічну продуктивність, але й якість життя, задоволеність людей і їхні відчуття від повсякденної реальності.
На завершення можна сказати, що питання щастя стає одним із центральних у світових дискусіях про майбутнє. Для українців, як і для жителів багатьох інших країн, щастя не обмежується лише матеріальним станом, але пов’язане з якістю життя в цілому, в якому саме матеріальний стан є базовою складовою. Таким чином концепт щастя стає ключем до нових політичних та економічних моделей.
