12-го липня, у день пам'яті святих первоверховних апостолів Петра і Павла й у свято чудотворної ікони Божої Матері «Касперівська», Високопреосвященніший Агафангел, митрополит Одеський і Ізмаїльський звершив Божественну літургію у Свято-Успенському кафедральному соборі Одеси.
У храмі святих апостолів Петра і Павла в селі Фонтанка Одеського району відбулася урочиста Божественна літургія з нагоди престольного дня. До святині зібралися парафіяни й гості, щоб спільною молитвою вшанувати апостолів - стовпів Церкви Христової.
У неділю, 13-го липня, у день пам'яті Собору святих славних і всехвальних дванадцяти апостолів, у Свято-Успенському чоловічому монастирі було звершено Божественну літургію. Святкове богослужіння очолив митрополит Одеський і Ізмаїльський Агафангел у співслужінні митрополита Львівського і Галицького Філарета, архієпископа Арцизького Віктора, намісника Свято-Покровського чоловічого монастиря архімандрита Мелетія і духовенства обителі.
Двадцять вісім років тому, 18-го липня 1997-го року відбулося знайдення мощей святителя Інокентія Одеського. У день пам'яті святителя у верхньому храмі Спасо-Преображенського кафедрального собору Одеси було звершено архієрейські богослужіння - 17-го липня всенічне бдіння і 18-го липня святкову Божественну літургію.
З благословення Високопреосвященнішого Агафангела, митрополита Одеського і Ізмаїльського, 15-16 липня в Одеській духовній семінарії відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Стопами апостолів». Захід зібрав понад 130 представників духовенства, православних педагогів і активної молоді, делегатів від Київської духовної академії, Харківської, Полтавської і Почаївської духовних семінарій. Конференцію урочисто відкрив ректор Одеської духовної семінарії протоієрей Димитрій Яковенко.
У цю неділю згадується преподобний Акакій, про якого розповідає святий Іоанн Ліствичник у своїй знаменитій книзі «Ліствиця».
Преподобний Акакій явив великий приклад терпіння і смирення. Він був молодим ченцем, відданим у послух до дуже суворого і жорстокого старця. Його наставник не просто суворо стягував з нього - він принижував його, бив, ображав, буквально мучив. Але Акакій все терпів - без нарікання, без гніву, з лагідним серцем. На кожну образу він відповідав: «Слава Богу, отче, помолися за мене!»
Так минуло дев'ять років. І ось сталося, що Акакій помер. Коли святий Іоанн прийшов на його могилу, він, бажаючи засвідчити, чи жива духом ця людина, вигукнув: «Отче Акакій, ти мертвий?» І з могили почувся голос: «Ні, отче, як може померти послух?»
Ми живемо у світі, де нас часто вчать захищати себе, відстоювати свої права, відплачувати злом за зло. Але приклад Акакія - це інший шлях. Це шлях Христовий: шлях добровільного послуху, шлях внутрішньої свободи, яка приходить через смирення. І нехай буде нам усім уроком: не в тому сила, хто голосніше кричить, а в тому, хто мовчки терпить заради Бога.
Не в тому життя, хто бореться за своє, а в тому, хто вмирає для себе і живе для Христа.
