Рік тому успішний айтівець Михайло Голубцов прийняв рішення приєднатися до Збройних Сил України. Він — із тих, хто не чекав виклику від ТЦК та СП, а натомість сам вибрав собі роль і місце у великій війні.
Самостійно, через додаток Lobby X Михайло обрав посаду за фахом і підрозділ. А відтак він служить саме там, де й мріяв, виконує роботу, до якої, як кажуть, лежить душа.
У цей вирішальний для нашої країни час, коли знову актуалізується поняття, або ти у війську, або ти працюєш на військо, Україна потребує героїв і титанів, готових брати на себе найбільші виклики та нести на своїх плечах неймовірний тягар війни. Фахівці логістичного забезпечення Збройних Сил України є саме такими незламними титанами, чия щоденна праця забезпечує стійкість і обороноздатність. Одним із найдієвіших механізмів укомплектування вузькопрофільними фахівцями в Силах логістки Збройних Сил України є рекрутинг.
Тому як доброволець Михайло Голубцов пройшов шлях до військової частини на посаду, яку я сам собі обрав, було присячено цикл сюжетів, зроблених у якості реаліті. Зокрема, його навички та досвід вивчили і він був відібраний як кандидат для проходження військової служби за контрактом.
Його майбутній командир (військової частини непріоритетного комплектування) подав клопотання до Командування Сил логістики Збройних Сил України, де обґрунтував необхідність залучення цього фахівця.
Далі відповідний орган військового управління направив списки кандидатів за дуже важливими дефіцитними спеціальностями до Генерального штабу Збройних Сил України, де було погоджено призов відповідно до клопотання.
Отримавши рекомендаційний лист (“відношення”) від командира Михайло звернувся з ним в ТЦК та СП за місцем реєстрації. Звідти його направили на базову загальну військову підготовку до навчального центру, де було присвоєно статус рекрута!
Після проходження БЗВП Михайо гарантовано потрапив до військової частини, що надала рекомендаційний лист, пройшов фахову підготовку і нині обслуговує, ремонтує, відновлює засоби РЕБ.
Зустрівшись із солдатом Голубцовим через рік після мобілізації і підписання контракту, ми бачимо чоловіка, що глибоко занурений у свою справу — він зосереджено демонструє свої робочі прилади, пояснює технічні тонкощі та ділиться планами на майбутнє. Показує нам і об’єкти, над якими тепер працює:
- Це - портативна станція радіоелектронної розвідки, яка виявляє ворожу комунікацію, радєйки, дрони - fpvʼшки. В неї дуже широкий діапазон використання на передовій.
З того моменту, як я сюди прийшов, це основні комплекси, якими ми займаємось. Це дуже цікава система, і в неї безмежна кількість оновлень, можливостей використання, вони можуть визначати дальність. Але… ця станція настільки ж цікава, як і складна в ремонті.
Обслуговування цього типу РЕБ — це найпростіша частина його роботи, каже Михайло:
- Проблем із запасними частинами саме для цього комплексу немає. Але з іншими є, і це вже залежить від політичного клімату, відносин із нашими союзниками, чи з виробниками цих систем: наявність запчастин до того чи іншого комплексу напряму залежить від політичного клімату й курсу нашої держави.
Солдат Голубцов анітрохи не жаліється на завантаженість працею. Адже від роботи — новий досвід і задоволення. Складні завдання сприймаються як виклик, з незмінним результатом:
- Роботи завжди дуже багато. І ремонт буває різний. Перший мій ремонт був модульний, це коли ти міняєш якусь плату чи запчастину. Все залежить від твоїх навичок, досвіду. Навіть якщо fpv прилетить у цю антену, її можна виправити, в гіршому випадку - перепаяти, і вона все одно буде працювати.
Ремонт починається здалеку. Це — попередня інформація, звіт від підрозділу, в якому дала збій та чи інша система:
- Проблеми, які вони виявили — на це у нас є електронна підтримка, де ми з віддаленого доступу діагностуємо помилки. І якщо бачимо, що не можемо впоратись віддалено, рекомендуємо їм відвозити комплекс на фізичний ремонт".
Якщо немає видимих пошкоджень, якщо система вмикається, працює, але щось із нею не так — тут у гру вступає "розумна техніка":
- В комплексі є ноутбук, і насправді це дуже розумна система. По одній діагностиці можна багато чого зрозуміти і продумати подальший план ремонту. Ось у цьому зразку дуже тривіальна проблема. Тут померла батарейка, треба її просто замінити. Це старше покоління системи й тому цю систему треба повністю розібрати, щоби дістатися батарейки. Там немає легкого доступу, як у ліхтарику, чи в пульті управління — дверцята відчинились, звідти випала батарейка, ти замінив і все запрацювало. Але тут все дещо складніше.
Комплекси часто приходять і з учбових центрів, де на них тренуються, і з фронту. Михайло допомагає всім, одначе тут існують певні критерії черговості: - Ми намагаємося зробити все швидко, бо систем у ремонті дуже багато, але коли приходить система з передка, ми стараємось поставити цей комплекс у пріоритет. Конкретно цей комплекс приїхав сьогодні, і я думаю, що ввечері він уже буде працювати, і його вже сьогодні будуть забирати.
Виробничий процес у Голубцова ненормований і "гнучкий":
Я не дуже знаю стандарти НАТО… заводський ремонт ми тут не проводимо, але буває таке, що модульним ремонтом не обійдеться й треба запчастини перепаювати й перевинаходити велосипед. З паяльником дуже часто доводиться "спілкуватися". Це найдешевший китайський виріб, але - робить свою роботу. Немає потреби купувати щось дороге, зарубіжне. Можна впоратись і з китайським аналогом".
Військо - це не монастир. Попри щоденну інтенсивну працю, солдат знаходить час і простір для людських моментів:
- Половина моїх друзів служать, і ми щоразу радіємо, коли є можливість зустрітися, переговорити, провести час разом. Бо, знов-таки, всі в різних містах, і на різних напрямках, тож така можливість раз на рік випадає - я за це дуже вдячний долі.
Михайло розмірковує над темпом змін у війську та відкрито говорить про реалії:
Може соромно це визнавати на четвертому році війни, але ми досі перебуваємо в процесі переходу на стандарти НАТО. Подекуди це вже відчутно, а десь навпаки — це все ще та сама стара добра радянська армія, про яку тобі дід розповідав, чи батько, який служив. Тішить те, що ми крок по кроку все ж-таки до цього наближаємось, і рано чи пізно таки дійдемо до стандартів НАТО.
Серед професійних переваг Голубцова — знання англійської мови:
- Опис функцій у системі подається англійською, і те, що я можу швидко все прочитати та зрозуміти — це великий плюс. Крім того, ми постійно підтримуємо зв’язок із технічною підтримкою системи, яка також спілкується англійською.
Коли йдеться про час, Михайло не рахує дні до завершення служби — навпаки, він захоплений самим процесом:
- З такою кількістю роботи в мене тижні зливаються в дні, і я не дуже орієнтуюся в часі. І це саме те, чого я хотів: це дуже цікава робота, дуже комплексна, тут можна нескінченно довго занурюватись і знаходити щось нове й цікаве. І нескінченно довго вчитись.
Наостанок Голубцов дає пораду тим, хто так само, як він хоче служити за фахом:
- На мою думку, підписання контракту за спеціальністю — це найкращий спосіб потрапити саме туди, куди прагнеш. Це, по суті, гарантує, що ти займатимешся тим, що тобі справді цікаво. Тобто робитимеш саме те, що було зазначено в анкеті — без сюрпризів і розчарувань.
