Керівництво Національної музичної академії України попри минулорічні протести студентів та частини викладачів і висновок Інституту національної пам'яті намагається зберегти ім'я російського композитора Петра Чайковського в назві. Частина колишніх випускників публічно виступили проти, а дехто навіть вийшов на одиночний пікет.
Напередодні, 26 лютого, випускник музакадемії Разумейко вийшов на одиночний пікет до будівлі НМАУ на Майдані Незалежності. В руках автор визнаних у всьому світі сучасних українських опер тримав плакат із написом: "Малоросійська НМАУ – ганьба для України".
"Це навіть був не протест. Я вийшов, щоб поговорити з цими людьми. Щоб за межами Facebook побачити живі обличчя людей, які вчаться в академії Чайковського – і їх це влаштовує. І вони з цим згодні або активно – і розказують казки про козака Чайку, або пасивно – "ну я вчусь собі, і я "внє політікі". Але і те, і те – абсолютно "руська" позиція. Всередині цієї будівлі на Майдані – дух Росії. Це найстрашніше. Ти відкриваєш двері – а звідти СРСР, Росія в найгіршому вигляді. Я можу уявити точно таку атмосферу в московській академії імені Чайковського, що там так само люди кажуть: "ну ми за СВО" або "ми не гаварім пра вайну, ми просто занімаємся класіческой музикой", – переконаний композитор.
Разумейко вийшов з плакатом під НМАУ
ELIAS SPRICHT / FACEBOOK
За словами Разумейка, після минулорічних студентських та викладацьких протестів, ситуація в консерваторії стала ще гіршою: "Тому що пасіонарні, найкращі викладачі звільнилися самі. Це, наприклад, Володимир Сіренко – легендарний диригент Національного симфонічного оркестру, Алла Загайкевич – авторка опери "Вишиваний", Юрій Чекан – автор багатьох музикознавчих досліджень, Олена Корчова – авторка книжки про український модернізм. Багато студентів пасіонарних теж або виїхали за кордон, або до них застосовують такі репресії, наприклад, як ненадання місця в аспірантуру або магістратуру. Цим займається ректор і так само голови кафедр, які таку політику підтримують. Це така корупційно-кумовська система".
Композитор наголошує, що ім'я Чайковського в назві НМАУ – це тільки верхівка айсберга: "Це такий симптом, що всередині там повністю хвора система. Радянська, "руська", "руськомірна" і страшна в багатьох параметрах".
"Там викладають люди, які ледве ходять, їх ведуть під руки. Вони туди ходять, знущаються над студентами – і отримують великі зарплати. Там величезні зарплати – і це гроші з бюджету України. Вони насправді отримують величезні кошти з бюджету, вони захищені як національний заклад від мобілізації, у них є стипендії з бюджету", – додає Разумейко.
Кілька днів тому колеги Разумейка опублікували відкрите звернення, в якому висловили незгоду з рішенням круглого столу, що пройшов в музакадемії за кілька днів до другої річниці повномасштабного вторгнення, 20 лютого. У ньому пропонувалося впровадити "повернення видатних українців додому": мова йде про митців, привласнених країною-агресоркою, – Казимира Малевича, Іллю Рєпіна, Івана Айвазовського, Дмитра Бортнянського тощо. Останнім вказано композитора Петра Чайковського.
Після круглого столу рішення направили президенту Володимиру Зеленському, прем'єр-міністру Денису Шмигалю, директору Інституту національної пам'яті Антону Дробовичу. Серед його підписантів: ректор НМАУ Максим Тимошенко, третій президент України Віктор Ющенко, директор держпідприємства "Кримський дім" Ахтем Сеітаблаєв, голова Національної спілки композиторів України Ігор Щербаков та інші.
Круглий стіл "Повернення та збереження культурної спадщини України в умовах російсько-української війни"
НАЦІОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ ІМЕНІ П.І. ЧАЙКОВСЬКОГО / FACEBOOK
Один із ініціаторів звернення, член Національної спілки композиторів України, кандидат мистецтвознавства та випускник НМАУ Андрій Бондаренко в розмові з УП.Культура пояснює, що його обурює в спробі "протягнути" Чайковського в одному списку із Рєпіним, Малевичем тощо.
"Що мене особисто в цьому найбільше зачіпає, це такий непрофесіоналізм. Тому що є історичні факти, які свідчать про те, що Чайковський був росіянином. Це і біографія його, і його самоідентифікація. Чим ми відрізняємося від росіян? В тому числі і тим, що росіяни намагаються спотворити історію з метою пропаганди. І коли я бачу, що створенням міфів, поширенням брехні займається в тому числі викладачі консерваторії, мене це просто тригерить. Тим більше, що це моя альма-матер. І коли я бачу, що вчена рада цього закладу, керівництво, викладачі поширюють відверту дезінформацію стосовно Чайковського – це абсолютно неприпустимо", – каже Бондаренко.
Першими підписантами звернення стали близько 20 композиторів: серед них Золтан Алмаші, Алла Загайкевич, Іван Тараненко та інші. Станом на вечір 27 лютого звернення підписали майже 580 осіб.
"Є такий момент, як повага до самоідентифікації. Ми боремося за право бути українцями, за право спілкуватися українською, за те, щоб нас визнавали. Петро Ілліч теж мав право ідентифікувати себе як росіянин. Виходить так, що учасники круглого столу заперечують право на самоідентифікацію", – веде він далі.
Бондаренко наголошує, що дня нього питання перейменування НМАУ "значно ширше, ніж просто вивіска на дверях консерваторії". "Я вважаю, що ми як українські композитори мали б звертатися до української тематики, української мови. Власне, як це робив Микола Лисенко. Чайковський принципово це робив на російські теми, російські вірші. І виходить, що якщо ми визнаємо Чайковського українцем, як це хочуть деякі люди, то ми цим самим відкриваємо дорогу до того, що українські митці можуть собі спокійно ігнорувати українську мову, українську літературу, так, як це робив Чайковський", – пояснює свою позицію.
Учасники круглого столу
НАЦІОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ ІМЕНІ П.І. ЧАЙКОВСЬКОГО / FACEBOOK
Композитор додає, що не працює в консерваторії, тому не береться судити про мотиви ректора чи вченої ради: "Єдине, що я можу сказати, що коли я вчився в консерваторії, це було років 20 тому, то там більше половини викладачів були проросійських поглядів, спілкувалися російською мовою, навчання проводили російською. Вже після мене були виступи студентів у 2012-му з вимогою, щоб хоча б українською вели навчальний процес. Тобто швидше за все там досі переважають проросійськи налаштовані викладачі. Мені здається, в цьому причина".
Разумейко теж наголошує на проблемі з керівним і викладацьким складом академії: "Вони до останнього тримаються за Чайковського, використовуючи такі абсолютно шизофренічні аргументи, як генетична експертиза походження Чайковського і так далі, які не мають відношення до реальності і до того, як він сам себе позиціонував. Це позиція ректора і також значної частини колективу, які страшні не Чайковським, а тим чим вони є. А вони є совєтськими педагогами, які ніколи не говорили українською мовою, які ніколи не поважали українську культуру і країну, в якій вони живуть. І це значна частина колективу, яка потребує люстрації".
Протести довкола назви НМАУ
У червні 2022 року вчена рада Національної музичної академії проголосувала за збереження в назві імені російського композитора та звернулась до Володимира Зеленського щодо "небезпеки маніпулювання іменем Чайковського як імперським наративом".
У Міністерстві культури та інформаційної політики тоді заявили, що потрібна публічна дискусія щодо перейменування консерваторії.
У свою чергу викладачі музичної академії виступили проти рішення керівництва та один за одним почали звільнятися. Пішли найкращі викладачі НМАУ: музикознавці Олена Корчова і Юрій Чекан, диригент Володимир Сіренко, композиторка Алла Загайкевич. Тоді студенти організували акцію протесту, але керівництво академії її проігнорувало.
У грудні 2022 на зборах колектив НМАУ не захотів прибрати ім'я російського композитора Петра Чайковського зі своєї назви.
Тоді письменник Остап Українець звернув увагу на одну з присутніх на зборах працівницю музакадемії Зою Семенівну Мєднікову. За його словами, вона є випускницею московської консерваторії та заперечує російську агресію.
У березні 2023 року студенти та викладачі НМАУ вийшли на нову акцію протесту. Втім, і вона не дала результату.
У листопаді 2023-го Національна музична академія напівтаємно переобрала ректором Максима Тимошенка. Він прийшов на цю посаду у 2018 році за результатами конкурсу, змінивши Володимира Рожка, який керував консерваторією 14 років.
