Директор «Інституту ринку і економіко-екологічних досліджень Національної академії наук України» академік Борис Володимирович Буркинський розповів про наукову діяльність Інституту за останній рік та поділився планами на майбутнє.
Загальним місцем українських та світових ЗМІ стало обговорення економічних викликів, з якими зіткнулася наша країна. Чи ми житимемо заможніше звісно залежить від стану економіки.
На щастя, в Одесі вже майже 55 років працює «Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень Національної академії наук України» який здійснює наукову діяльність з розробки фундаментальних і прикладних досліджень.
Інститут є державною установою, яка перебуває у віданні Національної академії наук України, а керує Інститутом директор академік Буркинський Борис Володимирович до якого ми сьогодні завітали.
- Доброго дня Борисе Володимировичу! «Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень не знаходиться в вакуумі, а включений у велику наукову спільноту суб’єктів наукової діяльності, яка у нас налічує майже 530 по країні, якщо я не помиляюсь? Який рівень посідає Інститут у цій спільноті?
По-перше, те що ви почали розповідати, що ми державна установа системи Академії Наук України, це вірно. І ми насправді досягли певних результатів. Якщо взяти розглянути нас серед всіх наукових установ країни, а їх більше ніж 500, то в системі індексу Хірші (Ukrainian National H-index Ranking – незалежний міжнародний рейтинг, що направлений на оцінку наукової продуктивності вчених, дослідницьких груп та організацій, ред.) ми знаходимось на 20-му місці серед цих всіх інститутів. Я думаю це досить високе місце. Цей рік, що минає, був для нас, будемо так казати, не дуже простий. І хоча кожен раз напередодні нового року, ми традиційно кажемо, що рік, що минає був складний, а цей я кажу, був дуже непростий, дуже складний! Це насамперед російська агресія, яка триває і сьогодні, завдає значних втрат, як серед військових так і серед науковців. Ми вже втратили 420 чоловік тільки серед науковців, які нажаль загинули.
Проте незважаючи на всі ці труднощі, я маю на увазі в цілому науку, як академічну науку ми вижили виживаємо і продовжуємо плідно працювати. Я сказав вище що ми зайняли 20-те місце але ми можемо так сказати і що у нас значні наукові результати і це не просто наука ради науки і ми кладемо наші розробки в стіл. Ні ми представляємо свої матеріали, свої дослідження, свої пропозиції у відповідні комітети Верховної Ради, які стосуються того чи іншого комітету. Передаємо в міністерства, ну скажімо, Міністерство економіки, Міністерство регіонального розвитку, ми працюємо з ними і деякі наші пропозиції вже працюють. Я можу показати всі відгуки, які ми получаємо, що враховується в роботі відповідних міністерств та відомств. Але я погоджуюсь і з тим, що не завжди те, що хотіли ми получаємо від тих міністерств.
Крім того ще результатом нашої роботи є публікації, які ми друкуємо в Скопусі (Scopus або «Скопус» — єдина бібліографічна та реферативна база даних наукової літератури, що рецензується, створена в 2004 році академічним видавництвом Elsevier ред.) і веб-сайті і наукових журналах, які відносяться до групи Б.
Також тільки в цьому році ми вже опублікували 14 монографій, це говорить про те, що кожен наш відділ надрукував не одну монографію, як результати своїх досліджень, а це я вважаю заслуга наших науковців які не чекають, що хтось прибіжить і щось там зробить. Адже і адміністрація не сидить на місці, якщо в останні роки зарплата у нас була 0,6 - 0,7 ставки, а то в цьому році ми були повністю профінансовані. Навіть в кінці року ми змогли виділити невеличку премію тим людям, результат роботи, яких заслуговує на це. Так що я можу сказати рік був важкий, але для нас, як для науковців по результатам наукової роботи він значний і продуктивний незважаючи на воєнний час, повторюсь, стільки монографій це дуже потужно.
А ще у нас є своя матеріальна база ми можемо не шукати де замовляти, чекати поки якась там черга, поки нам надрукують. Ми самі видавці, самі і друкуємо.
- Які у вас проблеми виникають з державною владою, що заважає працювати? Бо зараз в пресі багато говориться про те, що коли настане перемога, то треба буде відроджувати також і економіку. Але ж ніхто з посадовців про це не говорить. Чи ніхто не працює в цьому напрямку? Тому я тут подивитись, спитати що коїться насправді?
Мені подобається коли ви сказали «відроджувати», а не «відновлення». Відродження, мені більше це слово подобається, тому що «відновлення» це на старій основі будемо так казати, а от відродження це вже щось родиться нове і то ви кажете, які в нас відносини з владою – нормальні відносини. Ми працюємо на владу, ми працюємо з владою. Звісно є проблеми чисто такі знаєте, як кажуть не то господарські не то адміністративні вони є, нікуди не подінемося від цього. Крім того напередодні Нового року говорити про ці перепони недоречно, бо вони сьогодні одні, а завтра будуть інші.
- Тоді про молодих вчених, буде у нас молода наука чи ні?
На сьогодні ми маємо 57 науковців із них - 17 докторів наук і 26 кандидатів наук, це постійний контингент, крім того в нас ще є люди, що працюють по контракту, на півставки так теж доктори і кандидати наук. Але я маю на увазі той кістяк, який в нас є.
Давайте поговоримо про підготовку кадрів. Дивіться, у нас сьогодні є дві ради докторські ради по захисту докторських робіт це чотири спеціальності по яким можемо захищати своїх фахівців. Не лише тільки своїх, ми приймаємо роботи і зовнішні, які захищаються у нас. В цьому році у нас трішки менше захистів, тільки одна наша співробітниця захистилась, одержала доктора філософії. Це знаєте чому так сталося? Я вважаю що ті реформи, які проводить сьогодні Міністерство освіти, вони не сприяють поповненню повноцінними науковими кадрами наукової установки. Це сталося саме тому, що захист кандидатської, докторської, МОН розглядає як продовження учбового процесу. Викладачі, яких вони готують в рамках продовження навчального процесу не є науковцями в цьому сенсі. А нам науковій установі потрібні саме науковці. Ми і писали, і говорили про це. В реформуванні заради реформ я не бачу сенсу.
- Тобто ви зосереджуєтесь на практичній науковій діяльності?
Наш науковий результат, як наукової установи -це отримання нових наукових знань. Крім того, ми робимо те що я сказав, прикладні дослідження які проводяться на базі тих теоретичних досліджень, які ми ведемо. Тому наше основне завдання, як академічної установи - це прирощення нових наукових знань.
- Як на ваш погляд відбуваються процеси інтегрування України в Європейський простір, от чи поставлені вони війною на паузу, чи вони якось інакше протікають?
Ні, паузи тут не може бути, і не буде паузи. Будемо так казати, не може бути: що ця наука українська, а ця тільки світова і так і так далі… Ми являємося єдиним простором наукової спільноти. Дивіться, скільки в нас було в цьому році, мені здається три-чотири міжнародні гранти, якими ми вписуємося в цю наукову європейську спільноту. Про яку ви говорите.
- А мені довелося бути на конференції. Я бачив багато іноземних представників наукових організацій, які вітали вашу роботу.
До речі, нас хочуть долучити до роботи в програмі «НАТО заради миру». Є така програма і до цієї програми хочуть нас долучити щоб ми в ній приймали участь.
Зараз ми маємо домовленість про підписання меморандуму з голландцями які ведуть певні наукові дослідження то що ми ведемо сьогодні із турками, румунами, болгарами, поляками. Те що ми ведемо вже дослідження спільні а тепер нас ще хочуть долучити і голландці. Вони ведуть роботи пов'язані з береговою частиною морів і запрошують нас до цієї співпраці. Я вважаю це буде теж якщо ми ще получимо ці гранти це добрий додаток до тої заробітної плати яку сьогодні співробітники мають. Я вважаю, що це буде добрий додаток до тієї заробітної плати яку сьогодні співробітники мають, якщо ми получимо ще ці гранти.
- В майбутньому році Інституту виповниться 55 років. Які у вас плани на майбутнє з погляду цієї події?
По-перше, ми хочемо розширити наші дослідження. Дивіться, у нас було шість відділів, зараз вже сім, ми трішечки зросли. У нас було десь 80 чоловік, зараз у нас постійно працює 91людина. Крім того я вже казав, що ми на контракт беремо людей. Якщо в сумі, то десь виходить майже 120 чоловік у нас є, і це саме за рахунок залучення фахівців.
По-друге, ми постійно працюємо над підвищенням якості наших досліджень. Разові підробити нас це не цікавить. Ми маємо дві докторські ради і за рахунок цього ми хочемо поповнити ряди наших науковців захистом. Які згодом будуть у нас працювати.
По-третє, ми хочемо більше співпрацювати безпосередньо з міністерствами, мати більший відгук на їх потреби.
Сьогодні існує певна мода на індустріальні парки і це треба використовувати. Ми свого часу зробили декілька проєктів пов'язаних з вільними економічними зонами і ви знаєте, мене просто вражає чому недолугість нашого керівництва коли нам казали, що там дуже великі преференції для тих, хто буде в них працювати, буцім то будуть страждати інтереси держави. Я вибачаюсь, а якщо нічого не робити і цього не зробити то нічого, як не було так і не буде. А якщо ми щось зробимо і держава поповниться. Ну слава Богу це в минулому, але кажу нажаль була така недолуга думка. Я маю на увазі керівництво доби Тимошенко, яка тоді була прем'єром і з цього все почалося.
Але тепер скажу про індустріальні парки. Ми повинні створити всю інфраструктуру перед тим, як об'явити що цей індустріальний парк це перше, а по- друге коли ми запустимо їх, то знову, щоб туди прийшли інвестори треба ж ті ж преференції якісь створити щоб люди прийшли туди своїми інвестиціями. Бо відверто кажучи, в державі коштів нема, щоб вся система запрацювала. Так що ми хочемо більш продуктивно з міністерствами працювати по цим паркам в тому числі. Крім того існує багато проблем, які сьогодні ми могли би допомогти вирішити регіональній владі. Для цього існує наша регіональна програма. У нас є можливість вписатися і працювати на регіон, так що своє місце ми бачимо.
- Чого б ви хотіли побажати нашій державі нашим глядачам в прийдешньому році?
Державі і глядачам, і всім нам перемоги! Перемоги тому що майже три роки держава тримається, це завдяки мужності наших героїв, які на полях сьогодні відстоюють нашу державність насправді це великий подвиг. Більшість з них перебувають в ВСУ без відпусток, без зміни, бо ротації нема. Тому я дуже вдячний нашим бійцям, нашим захисникам. І хочу поздоровити всіх нас з прийдешнім Новим роком, хочу побажати здоров'я, щастя, благополуччя як людина, яка розуміє все що це таке.
- Спасибі Вам Велике за зустріч Борисе Володимировичу!
Будуть зустрічі, я не проти зустрічей. Давайте будемо зустрічатись, будемо популяризувати те що в нас є і пропонувати те, що ми можемо зробити. Давайте будемо працювати над цим.
- У вас в Інституті багато дуже цікавих фахівців з якими хотілось би працювати. А потім розповідати про те що робиться, а робиться багато і це не тільки з ваших слів, а і з мого особистого досвіду, який ще невеликий, але я сподіваюсь, що він збільшиться.
Дякую, до нових зустрічей.
