оловний редактор "Економічної правди" Дмитро Дєнков після того, як його майже на добу затримали співробітники ТЦК, долучається до ЗСУ.
Почну з того, що журналісти "Української правди" служать у війську – більшість мобілізувалася добровільно, кілька людей отримали повістки і долучилися до Сил оборони.
Наш Ельдар Сарахман мобілізувався сам та служить вже два роки. Добровільно пішла до війська і Соня Лукашова, якій 25 і яка могла цього взагалі не робити. Також воюють колеги, які поки не говорили про це публічно. Нам не все одно, бо наша країна веде боротьбу за виживання. За ці два роки ми разом з читачами зібрали на потреби ЗСУ більше як 100 млн гривень. Наш Дмитро вже обговорював можливість піти служити, він до цього готувався останні кілька тижнів. Вирішили, що він мобілізується після проведення банківського форуму в кінці червні, бо це важливий для нас захід, його сфера відповідальності та експертиза.
Як і велика кількість українців, Дмитро оновив свої дані в Резерв+ у перший же день після запуску застосунку. І коли на сторінці Оперативного командування "Південь" в фейсбуці з'являється допис про те, що "зазначений громадянин довгий час не оновлював облікові дані", це, м'яко кажучи, неправда.
Дмитро їхав до Одеської області провідати своїх батьків, які там живуть. Його затримали прикордонники на транзитній ділянці. Річ у тому, що для того щоб потрапити до села, звідки Дмитро родом, потрібно проїхати через частину дороги, яка пролягає в прикордонній молдовській зоні, іншого шляху там немає.
Усе, що ми знаємо станом на зараз, це те, що його затримали прикордонники. Згодом вони передали нашого колегу співробітникам ТЦК, хоча центр не є ані судовим органом, ані органом слідства.
Як ми з'ясували вже потім, у Дмитра забрали телефон та ноутбук. Дмитро не виходив на зв'язок з вечора неділі. І це, звісно, стало великим стресом для всіх – батьків, які чекали на сина, дружини та колег. Просто уявіть, що ваш редактор не виходить на зв'язок кілька годин без попередження. Що би ви думали і як би діяли в такій ситуації? Зважаючи на історію нашого видання, ми дуже чутливо ставимося до таких ситуацій. Не уявляю, в якому стані були батьки та дружина. Ми не могли з'ясувати, де Дмитро і що він був затриманий ТЦК, допоки батьки не написали заяву на розшук у поліцію.
Так не має відбуватися.
Ми вирішили вийти в публічну площину і розповісти про це своїй аудиторії, бо це правопорушення – позбавляти людину можливості зв'язатися з рідними та попередити їх. Ми робили це і раніше в таких випадках.
Моя особиста думка – це абсолютна ганебна практика, яка має припинитися негайно і яка ще більше лякає людей та руйнує довіру та повагу до ТЦК і держави загалом. Такі випадки точно не сприяють мотивації людей долучатися до захисту держави та грають на руку ворогу.
Дмитро Дєнков – відомий редактор, журналіст і медійна персона, тому ця його історія набула величезного розголосу. А більшість людей, які опиняються в подібних ситуаціях, залишаються сам на сам з подібним ставленням до себе і своїх близьких.
Дмитро найближчим часом передає справи колегам та долучається до Сил оборони.
Хочу також зазначити, що він ніколи не стояв осторонь допомоги Збройним силам України. За ці два роки повномасштабки разом із колегами він передав понад 300 автівок нашим військовим, брав участь у багатьох спільних зборах.
Наш Дмитро – дуже класна і порядна людина. І я кожного дня радію, що в 2015 році він очолив редакцію "Економічної правди", прийняв цей виклик та зробив найкраще ділове видання в країні.
Дмитро залишається частиною нашої сім'ї та сумлінно виконуватиме свій обов'язок громадянина, бо на нашу країну напала Росія.
У тому, що він робитиме це з гідністю, у мене немає жодних сумнівів.
