Грошовий потік, який українці спрямовують з-за кордону додому, щороку зменшується. У 2024-му – до мінімуму за 8 років. Зменшення заробітків або остаточна асиміляція на чужині – УНІАН з’ясував, у чому причина негативної динаміки.
Перекази на Батьківщину від українців, які опинилися за кордоном на заробітках, завжди були значним джерелом надходжень валюти до України. На тлі війни та виїзду наших співвітчизників за кордон вже у якості біженців, цей грошовий потік почав вповільнюватися. А вже за підсумками 2024 року НБУ зафіксував обвал обсягів переказів до найгіршого показника з 2017 року – $9,6 мільярда.
Експерти розповіли УНІАН, у чому причина такої динаміки, що це означає для держави, та чи має Україна шанси на повернення до довоєнних показників.
Тонкощі валютних переказів
На тлі війни та супутніх негараздів багато українців опинилися за межами України. Здавалося б, грошові перекази повинні зрости, адже збільшилася кількість наших громадян за кордоном. Але в реальності ситуація протилежна – чим більше людей виїздять за межі держави, тим менше грошей від них надходить до України. Чому так? Експерти називають різні чинники такого явища.
"Перекази в Україну зменшуються тому, що триває природній процес асиміляції українського населення в Європі, Канаді та США. Раніше серед родин була популярною модель – заробляти за кордоном, а жити в Україні. Через війну багато з тих, хто мав роботу за кордоном, просто вивезли свої сім’ї. І чим довше триває війна, тим більше загострюється ця тенденція", - зауважує Віталій Шапран, екс-член Ради НБУ.
Із такою думкою погоджується фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.
"Головний чинник падіння обсягів переказів – безпековий. Є велика кількість біженців, які залишаються за кордоном, релокують до себе сім’ї, вчать мови, знаходять роботу. Більш-менш активні біженці вже дійсно асимілювалися за кордоном. Якщо людина перевозить родину до себе, то обриває зв’язки з Україною. Більше нема кому перераховувати гроші", - каже фахівець, уточнюючи, щоб під "безпекою" він розуміє не лише загрози обстрілів, але й фактор мобілізації, який грає все більшу роль у питаннях релокації.
Другий чинник, на думку пана Шевчишина, полягає у тому, що українські та закордонні компанії все активніше вивозять за кордон своїх співробітників.
"Наприклад, айтівці. Експорт ІТ продовжує знижуватись в Україні – і суттєво знижуватись. Бо одна з вимог від закордонних замовників – бути релокованим та тримати гроші десь у більш стабільній країні, такій як Польща. Цього вимагають іноземні замовники, щоб не було ризиків щодо завершення замовлених проєктів. Бо є ризики енергетичні, є нестабільний інтернет, а ще виконавця може просто забрати ТЦК, - продовжує аналітик. – Відповідно, та частина переказів, яка була оплатою праці, знижується. А у закордонних переказах завжди було дві частини – це, власне, приватні перекази від гастарбайтерів та оплата праці віддалених робітників".
Перекази в Україну зменшуються, хоч кількість українців за кордоном зросла / фото ua.depositphotos.com
Третій чинник – перехід на перекази у криптовалюті, щоб обійти податки, які минулого року зросли. Тому частина ФОПів, на думку Андрія Шевчишина, знаходиться у "сірій зоні" і тепер отримує оплату у "крипті".
"Всі обмеження мають вплив на перекази, бо, насправді, тут відбувається комбінований вплив різних чинників. Фактор податків теж. Але робота "у білу" для багатьох є дуже важливою. Люди свідомо платять податки, щоб підтримати державу", - уточнює він
Наступний чинник – зменшення заробітків самих мігрантів та заробітчан.
"Ситуація на ринку праці у Європі, насправді, не дуже гарна. Ми бачимо значну інфляцію на тлі сповільнення економіки ЄС. В гастарбайтерів тепер залишається менше грошей, ніж раніше", - зауважує експерт.
Ще один фактор, що "збиває" нам динаміку переказів – зниження приватних донатів від нерезидентів.
"Донати нерезидентів – це останній пункт, який варто згадати. Оці фактори й формують негативні тенденції з переказами, - зазначає фахівець. – Гроші від ООН та інших організацій тут не враховуються. Цей грошовий потік обчислюється окремо від переказів. Хіба що частково воно десь перетинається, бо бувають складні трансферти".
У Центрі економічної стратегії (ЦЕС), у свою чергу, головним чинником скорочення приватних переказів в Україні називають зменшення доходів заробітчан.
"Основним фактором скорочення переказів стало зменшення надходжень від оплати праці українців, які працюють за кордоном без статусу резидента, включаючи сезонних і прикордонних працівників, а також осіб, зайнятих у компаніях-нерезидентах. Обсяг таких надходжень зменшився на 3,1 мільярда доларів (27,9%) – з $11,1 мільярда у 2023 році до 8 мільярдів доларів у 2024 році", - пояснює Богдан Слуцький, економіст ЦЕС.
Також він згадує про фактор асиміляції українців на чужині.
"Частина українців, які виїхали на початку повномасштабної війни, вже адаптувалася в інших країнах, що теж змінило структуру грошових потоків", - зазначає він.
Економіст ЦЕС погоджується, що ситуація на ринку праці за кордоном є "неоднорідною" – можливості для працевлаштування залежать від конкретних галузей і регіонів, а ще додає ще один фактор – зменшення особистих заощаджень українців, що полишили Батьківщину.
Що по грошах
У ЦЕС нагадують, що з 2015 до 2021 року спостерігалося стабільне зростання переказів – із $7 мільярдів у 2015 році до рекордних $14 мільярдів у 2021-му. Проте після початку повномасштабного вторгнення почалася тенденція до зниження: у 2022 році – 12,5 мільярда доларів, у 2023 році – 11,3 мільярда, у 2024 році – 9,6 мільярда доларів.
Динаміка грошових переказів до України. Дані: НБУ
"2024-го року ми мали восьмирічні мінімуми. Навіть грудневі показники були не дуже добрі. Хоча у грудні, перед святами, перекази завжди збільшувалися. Тобто, маємо досить стабільний тренд на зниження, - пояснює Андрій Шевчишин. – Вже січневі показники цей тренд продовжують – ми маємо падіння одразу на 20 відсотків, порівняно з січнем минулого року. В Україну перевели 665 мільйонів доларів приватних переказів. У той час як у січні 2024 року переказів було $830 мільйонів, що теж мало".
Фінансовий аналітик додає, що останнім часом дуже впали обсяги переказів через міжнародні платіжні системи, такі як Western Union. Падіння у січні, за інформацією пана Шевчишина, сягало майже 30% порівняно з січнем минулого року. Надійшло всього $163 мільйонів, тоді як у минулому році за той же період – $229 мільйонів.
Зменшення переказів погано не лише для тих, хто ці гроші отримує, але для всього зовнішньоторговельного балансу України.
"Гроші гастарбайтерів раніше – до війни – перекривали навіть дефіцит торговельного балансу України. Виступали таким "балансиром", маючи обсяги у 12-14 мільярдів доларів на рік. Але зараз переказаних грошей недостатньо для цього", - додає експерт.
Скільки українців за кордоном
Зараз є дуже різні оцінки того, скільки українців знаходяться за межами держави, адже не всі живуть за кордоном легально, до того ж люди нерідко переїжджають, обираючи країни з кращими умовами для біженців.
Так, за даними президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, лише у ЄС перебуває 4,5 мільйона наших громадян, з яких 700 тисяч - це діти.
"4,5 мільйона українців, які зараз знайшли собі місце в європейських країнах, все ж хочуть повернутися додому, а для цього необхідний сталий мир", - заявила вона під час останніх відвідин Києва 24 лютого 2025 року.
У Верховній Раді раніше оцінювали загальну кількість біженців та заробітчан, які перебувають за межами країни, у 7,7 мільйона, з яких у ЄС – 5,3 мільйона.
Натомість Держприкордонслужба за всі роки "повномасштабки" нарахувала "від’ємний" баланс у 3 мільйони осіб – саме на стільки більше громадян виїхало за кордон, ніж повернулося. З них 443 тисячі виїхали протягом 2024 року, що утричі більше, ніж 2023-го року. В цілому ж українці стали значно мобільнішими – протягом 2024 року громадяни перетинали кордон більше 30 мільйонів разів.
Станом на 2024 рік, 60% українських вимушених переселенців, що мають статус тимчасового захисту, перебували у Німеччині (1,1 мільйона), Польщі (975 тисяч), а також у Чехії (379 тисяч).
"Згідно зі звітом Євростату, на кінець 2024 року кількість громадян нашої країни, які перебували в Польщі, скоротилася майже на 600 тисяч осіб, а у Німеччині трохи зросла. У Чехії також стало менше наших земляків. Можна сказати, що для українців Німеччина стає більш цікавою. Але не можна стверджувати, що почався масовий виїзд громадян України з Польщі", - пояснює президент Всеукраїнської Асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник
На його думку, скорочення кількості українських біженців у Польщі було зумовлено не стільки переїздом до тої ж Німеччини (хоча не без цього), скільки поверненням до України.
Це все впливає на грошові перекази як з-за кордону, так і всередині нашої країни. Не дарма НБУ фіксує не лише скорочення надходжень грошей з-за кордону, але й значне зростання активності громадян у межах держави. Так, 2024 року було зроблено внутрішніх переказів на $33 мільярди, що на 83% більше, ніж роком раніше. Звісно, значна частка цієї суми - це "зарплати у конвертах", але в цілому українці дійсно стали активніше пересилати кошти між регіонами. У тому числі й у якості допомоги сім’ям, які виявилися розділеними через війну.
Загалом "сімейне питання" для українських біженців та заробітчан за кордоном є вкрай важливим. Принаймні про це свідчить дослідження ЦЕС, опубліковане у лютому. Більшість наших громадян на чужині - це жінки працездатного віку 35-44 років – 44% від загальної кількості біженців, але їхня частка зменшилася на 6 відсотків протягом 2024 року.
Більшість українських біженців на чужині - це жінки та діти, але з кожним роком чоловіків стає все більше. Дані: ЦЕС
Протилежною є тенденція для чоловіків працездатного віку, серед яких стає все більше "біженців від мобілізації". Чоловіча частка протягом минулого року зросла на 9% і тепер сягає 18% від усіх біженців.
Фахівці спостерігають, зокрема, возз’єднання сімей – десь чоловіки тікають за кордон до своїх родин, а десь, навпаки, українки з дітьми повертаються до чоловіків в Україну. У обох випадках пересилати гроші вже не потрібно.
Обережні прогнози
Експерти помірно оптимістичні щодо подальшої динаміки цього показника.
"По завершенню війни, я впевнений, ми побачимо і повернення мігрантів, і зростання переказів знову. Втім, вже не у тих обсягах, що було до війни. Частина сімей не поверниться з еміграції через асиміляцію в Європі та інших країнах, які прийняли наших біженців", - екс-член Ради НБУ Віталій Шапран дає наче й позитивний прогноз, але з "ложкою дьогтю".
Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин, у свою чергу, вважає, що побачити зростання переказів з-за кордону ми зможемо вже цьогоріч.
"Щодо 2025 року – я обережно позитивний. Я був оптимістом і їм залишаюсь. Навіть не зважаючи на дуже слабкий січень. Відверто, не очікував, що січень буде настільки поганим, але все ще прогнозую незначне підвищення обсягів переказів за підсумками року – до $9,8 мільярда, - наполягає експерт. – Головним ризиком залишається фактор стабільності, але, я сподіваюся, що у горизонті другого півріччя ситуація покращиться, що й вплине на перекази".
Фахівець вважає, що у довгостроковій перспективі ситуація має ще більше шансів на покращення.
"Є купа іноземних компаній, які тільки й чекають на завершення активної фази війни, щоб повернутися до України. А це й повернення оплати праці, яка буде частково йти у вигляді переказів", - завершує думку пан Шевчишин.
Тобто, чим довше йде війна, тим більше люди втомлюються від очікування "кращих часів", починають обживатися за кордоном, забираючи туди й свої сім’ї, шукаючи постійну домівку та роботу. Проте є й значна частка тих, хто навпаки повертається до України або живе "на дві країни". Це стосується і бізнесу. Але в разі вирішення питань з безпекою та мобілізацією, ситуація може швидко покращитися, хоча навряд вже досягне довоєнного рівня.
