 У малому залі Одеської національної музичної академії ім. А.В. Нежданової пройшов другий день щорічної конференції педагогічного складу. Атмосфера була зосередженою й водночас натхненною — викладачі виступали з ґрунтовними науковими доповідями, ділилися результатами досліджень, новими ідеями й педагогічними підходами. Як і першого дня, конференцію модерувала професорка Олена Миколаївна Маркова, задаючи високий академічний тон зустрічі.
У малому залі Одеської національної музичної академії ім. А.В. Нежданової пройшов другий день щорічної конференції педагогічного складу. Атмосфера була зосередженою й водночас натхненною — викладачі виступали з ґрунтовними науковими доповідями, ділилися результатами досліджень, новими ідеями й педагогічними підходами. Як і першого дня, конференцію модерувала професорка Олена Миколаївна Маркова, задаючи високий академічний тон зустрічі.
Чеський квартет в Одесі: музична спадщина, що живе
Першою виступила професорка Ельвіра Романівна Дагілайська, яка присвятила свою доповідь темі «Чеський квартет в Одесі: музична спадщина, що живе». Її виступ став справжньою подорожжю у музичне минуле міста.
 Дослідниця розповіла про становлення та діяльність чеського квартету, заснованого професором Одеської консерваторії Франом Яковичем Ступкою — учнем легендарного педагога Оттакара Шевчика. До складу ансамблю входили також Ярослав Коціан (друга скрипка), Йосиф Перман (альт) та Владислав Зеленко (віолончель).
Дослідниця розповіла про становлення та діяльність чеського квартету, заснованого професором Одеської консерваторії Франом Яковичем Ступкою — учнем легендарного педагога Оттакара Шевчика. До складу ансамблю входили також Ярослав Коціан (друга скрипка), Йосиф Перман (альт) та Владислав Зеленко (віолончель).
«Для мене це данина пам’яті тим музикантам, які виступали в нашому місті. Вони залишили глибокий слід в історії одеської музичної школи», — зазначила Ельвіра Романівна.
Квартет виконував твори не лише класиків, але й чеських композиторів — Дворжака, Сметани, Фібіха. Про їхні виступи регулярно писала преса — «Одеські новини», «Новоросійський телеграф» та інші видання.
Професорка поділилася унікальними матеріалами зі свого архіву: листами, афішами, програмами концертів і рецензіями, що збереглися від часів її спілкування зі Ступкою. Вона також відвідала його батьківщину в Чехії, де у школі, що носить його ім’я, розповідала про зв’язок великого музиканта з Одесою.
Забутий композитор Роберт Фукс — «Серенаден-Фукс» із Відня
Наступним слово взяв викладач кафедри камерного ансамблю Іван Іванович Кацюба, який представив коротку, але змістовну доповідь про творчість австрійського композитора Роберта Фукса (1847–1927).
«Людство має дивну звичку — забувати, а потім знову відкривати для себе імена митців, які творили прекрасне», — сказав Іван Іванович, відкриваючи свій виступ.
Особливу популярність композитору принесли саме серенади — настільки, що сучасники жартома називали його «Серенаден-Фукс». У 1881 році він став лауреатом Бетховенського конкурсу, де журі на чолі з Йоганнесом Брамсом віддало йому перевагу навіть перед молодим Малером. Сам Брамс писав:
«Фукс — чудовий музикант. Усе так майстерно й чарівно, що завжди приємно слухати».
Під час доповіді Іван Кацюба виконав одну з сонат Фукса та «Сім фантастичних п’єс» для скрипки, альта й фортепіано, підкресливши їхню витончену красу:
«Ми відкриваємо для себе Фукса наново — і це відкриття варте уваги».
Арман де Рішельє та абат Домінік Ніколя — витоки одеської освіти і культури
Однією з найзмістовніших доповідей стала доповідьдоктора філософії Г. Волкової про герцога Армана-Еммануеля де Рішельє та абата Шарля Домініка Ніколя — постатей, без яких важко уявити ранню історію Одеси.
 Рішельє, переконаний рояліст і учасник змови проти Наполеона, служив у армії Суворова, брав участь у штурмі Ізмаїла, був нагороджений орденом Святого Георгія IV ступеня і золотою шпагою. З 1803 року — генерал-губернатор Новоросійських земель.
Рішельє, переконаний рояліст і учасник змови проти Наполеона, служив у армії Суворова, брав участь у штурмі Ізмаїла, був нагороджений орденом Святого Георгія IV ступеня і золотою шпагою. З 1803 року — генерал-губернатор Новоросійських земель.
«Ані торгівля, ані економіка неможливі без освіти», — ці слова герцога стали програмними для розвитку міста. Саме під його керівництвом Одеса перетворилася на великий торговий і культурний центр. За сприяння Рішельє до міста прибув абат Шарль Домінік Ніколя — французький педагог і єзуїт, який очолив Інститут шляхетних юнаків і став автором першої в Одесі друкованої книги — «Нарису правил виховання в одеських дворянських інститутах», - зазаначила Галина Волкова.
Його педагогічна система спиралася на дисципліну, логіку та духовність. У навчальній програмі поєднувалися класичні мови, історія, риторика, філософія й музика — «система, близька до неаполітанських консерваторій». У студентських ансамблях звучали твори Моцарта, Гайдна, Клементи, Россіні.
Великий театр Китаю — сучасне втілення класичної традиції
Справжнє захоплення аудиторії викликала доповідь доктора мистецтвознавства Олени Рещенко — «Великий театр — феномен оперної культури сучасного Китаю».
«Китай дбайливо ставиться до своїх народних театрів, — наголосила дослідниця. — У кожній провінції відкриваються нові великі театри, побудовані за найвищими технологічними стандартами. Там продумано все — від архітектури до акустики».
 Порівнюючи світовий досвід, мистецтвознавиця зазначила:
Порівнюючи світовий досвід, мистецтвознавиця зазначила:
«Сіднейський оперний театр, хоч і є архітектурною візитівкою Австралії, має недосконалу акустику. У Китаї такого не зустрінеш».
Другий день конференції засвідчив: в Одеській національній музичній академії панує дух наукових пошуків і творчого натхнення. Музика, історія, педагогіка і культура тут зливаються в єдиний простір — простір ідей, який продовжує формувати нове покоління одеських музикантів і дослідників.




