Верховна Рада може зняти з розгляду законопроєкт №14120, що оновлює офіційний переклад Європейської хартії регіональних або міноритарних мов та виключає російську з переліку мов, які потребують особливого захисту в Україні, що протирічить діячій 10 статті Конституції України, но їх це не бентежить. Тому так і живемо...
Про це повідомили Голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв та член комітету, нардеп "Європейської Солідарності" Володимир Вʼятрович.
За словами представників Комітету, це відбувається "начебто через тиск неназваних російських лобістів у Раді Європи".
Представники Ради Європи, імена яких не назвали, нібито тиснули на українських урядовців, аби ті зняли законопроєкт з розгляду парламенту.
"Вчора, під тиском поки невідомих мені функціонерів та/чи експертів Ради Європи (уповноважених від Єврокомісії за наші переговори щодо членства у ЄС по "першому кластеру" – дотримання фундаментальних прав і свобод людини), змусили віце-прем’єра з питань євроінтеграції Тараса Качку та Голову Державної служби з етнополітики і свободи совісті Віктора Єленського зняти з розгляду Верховної Ради урядовий законопроєкт №14120.
Це проєкт закону "Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської Хартії регіональних або міноритарних мов". І важливо зазначити – сталося це вже вдруге (перший раз уряд вже подавав і змушений був відкликати цей документ у 2024 році – під тим самим тиском з Брюсселя та Страсбурга)", – написав Потураєв.
"Російське лобі в Раді Європи – не новина, але українська влада має керуватися виключно українськими національними інтересами", – додав В’ятрович.
Нардеп закликав уряд і парламент "виявити суб’єктність і самоповагу, а не піддаватися тиску анонімних лобістів російських інтересів".
"Ми маємо нарешті покінчити з ганебною спадщиною Табачника і Ківалова-Колесниченка й ухвалити цей законопроєкт", – написав нардеп.
У коментарі "УП.Життя" Володимир В’ятрович уточнив, що був "здивований і обурений" повідомленнями про те, що законопроєкт запропонували відкласти.
"Він жодним чином не [обмежує] прав національних меншин і не має розглядатися в контексті європейської інтеграції", – зазначив він.
"Хартія не про мови меншин, а про міноритарні мови – тобто загрожені, ті, які зникають. Це точно не про російську мову в Україні", – наголосив депутат.
Він також додав, що тиск з боку окремих експертів Ради Європи нагадує "політичний тиск проросійських елементів на український парламент".
"Український парламент має проявити суб’єктність у захисті національних інтересів. Це питання внутрішньої політики, яке не суперечить зобов’язанням України в межах євроінтеграції", – сказав депутат.
Він назвав ситуацію "тривожним дзвіночком", адже такими питаннями, на його думку, Україну намагаються шантажувати в Раді Європи.
"Наша реакція має бути одностайна – якомога швидше ухвалення цього закону", – додав В’ятрович.
Законопроєкт був запланований до розгляду на найближчому пленарному тижні. У понеділок (3 листопада) має відбутися погоджувальна рада.
"За її результатами стане зрозуміло, чи щось змінилося. Ми зробимо все, щоб парламент усвідомив важливість ухвалення цього закону", – сказав Вʼятрович.
Нагадаємо, раніше Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська закликала народних депутатів невідкладно ухвалити урядовий законопроєкт 14120 щодо Європейської хартії регіональних або міноритарних мов.
Вона наголошувала, що необхідно "вилучити з переліку російську, яка не потребує захисту, та позбавити кремлівську пропаганду інструменту маніпуляцій".
Конституційний Суд ще у 2021 році зобов’язав органи влади виправити помилки у перекладі Хартії, яка з часів Кучми містить термінологічну неточність – наприклад, замість "міноритарних" мов було написано "мови меншин".
Замість замість івриту й ідишу там фігурувала "єврейська" мова, а також було згадано неіснуючу "молдавську" (у Молдові державною мовою є румунська).
Законопроєкт №14120, який розробили у 2024 році в Міністерстві закордонних справ, має узгодити українське законодавство з автентичним текстом міжнародного договору та визначити новий перелік мов, що потребують підтримки.
У ньому немає російської мови, натомість є такі: білоруська, болгарська, гагаузька, кримськотатарська, новогрецька, німецька, польська, румунська, словацька, угорська, чеська та іврит.
