Верховна Рада 7 квітня розгляне податкові законопроєкти, які є ключовими «маяками» Міжнародного валютного фонду для продовження програми фінансування, повідомив 6 квітня народний депутат Ярослав Железняк. Йдеться про продовження дії військового збору, про оподаткування платформ та про скасування пільги на посилки.
- Комітет з питань податків 6 квітня підтримав законопроєкт №15110 про продовження дії військового збору на три роки після завершення війни, законопроєкт №15111 про оподаткування платформ та №15112-1 про скасування пільги €150 на посилки.
- Законопроєкт №15110 передбачає створення у Бюджетному кодексі окремого спецфонду, куди буде надходити військовий збір. Цей законопроєкт є «маяком» МВФ – його ухвалення є вимогою для отримання Україною фінансування. Комітет рекомендував ухвалити законопроєкт за основу та в цілому, повідомив Железняк.
- Законопроєкту №15111 про оподаткування доходів із цифрових платформ буде також винесена на голосування за основу і в цілому. За словами Железняка, документ було суттєво змінено.
- За його словами, у новій версії передбачено спрощення правил для користувачів платформ: самозайняті особи зможуть оподатковувати доходи на загальних підставах як фізособи, скасовується вимога відкривати спеціальні рахунки та розкривати банківську таємницю.
- Замість подання декларації у разі перевищення ліміту запроваджується механізм податкового повідомлення-рішення від ДПС. Запуск нових правил очікується не раніше 1 січня 2027 року і лише після приєднання України до міжнародного обміну даними, тож фактичне оподаткування може початися у 2028 році за результатами звітності за 2027-й.
- Законопроєкт №15112-1 комітет рекомендує схвалили за основу і доопрацювати. Цей законопроєкт вносить зміни до Податкового кодексу – він технічний і не є ключовим, зазначив Железняк. Головні ж зміни стосуються Митного кодексу і будуть реалізовані через законопроєкт №12360 (КРІ для митниці), пояснив він.
- За словами нардепа, цей документ наразі не виносять на розгляд і на цьому тижні його ухвалювати не будуть.
- Железняк вважає, що запуск закону не відбудеться раніше 2027 року і лише після рішення уряду про готовність системи. За його словами, навряд це станеться вже з 1 січня 2027-го, адже на розробку системи наразі навіть не закладено фінансування. Уряд розраховує, що нові правила принесуть до 10 млрд грн додаткових надходжень до бюджету.
- У вівторок, 7 квітня, Верховна Рада буде голосувати за всі законопроєкти.
- Премʼєрка Юлія Свириденко перед пленарним тижнем в Верховній Раді зустрілася з головами комітетів. За її словами, Верховна Рада цього тижня розгляне частину законопроєктів, потрібних для виконання Україною вимог не лише кредитної програми Міжнародного валютного фонду, а й європейської програми Ukraine Facility.
Контекст
Минулого тижня президент Володимир Зеленський казав, що всього є десять важливих законопроєктів, які парламент повинен ухвалити для отримання фінансової допомоги Києвом.
Консорціум аналітичних центрів RRR4U попередив, що без програми МВФ, яка залежить від ухвалення цих трьох законопроєтів, грошей в бюджеті Україні вистачить лише до травня. За кращого сценарію, якщо Верховна Рада почне голосувати закони Ukraine Facility, – до середини літа.
За результатами переговорів в листопаді Україна та МВФ погодили технічні параметри нової 48-місячної програми розширеного фінансування (EFF). Програма включає 16 структурних орієнтирів, які мають реалізувати уряд і Верховна Рада, та чотири обов’язкові попередні умови (prior actions), без виконання яких старт програми був би неможливий.
Після останніх перемовин України з Фондом prior actions були скасовані, але заходи, які вони передбачали, залишилися ключовими маяками нової програми.
У грудні 2025 року Мінфін виніс на обговорення законопроєкт, що пропонував обов’язкову сплату ПДВ фізичними особами-підприємцями з річним доходом понад 1 млн грн. Документ отримав критику від бізнесу та економістів. У пошуках компромісу між вимогами МВФ і підприємців уряд почав обговорювати підвищення порогу до 2–4 млн грн.
30 березня Кабінет Міністрів схвалив три податкові законопроєкти, розроблені Мінфіном. Міністр фінансів Сергій Марченко зазначив, що напрацювання законопроєктів відбувалося у консультаціях із бізнесом, асоціаціями та експертами, і частина їхніх пропозицій була врахована.
