Українські вчителі підписали петицію про скасування нових рекомендацій Міністерства освіти і науки щодо оцінювання результатів навчання школярів 5-9 класів.
Звернення на сайті Кабміну набрало 25 тисяч підписів, тож уряд має його розглянути.
Підписанти вважають, що нові рекомендації "зовсім не сприяють покращенню якості освітнього процесу", а тільки створюють додаткове бюрократичне навантаження для вчителів.
"Рекомендуємо переглянути підхід до оцінювання результатів навчання в загальній середній освіті і напрацьовувати прості та ефективні методи оцінювання", – йдеться у петиції.
Що передбачають нові рекомендації щодо оцінювання
Нагадаємо, 2 серпня 2024 року МОН затвердило рекомендації щодо оцінювання у 5-9 класах вперше з 2011 року.
Згідно з роз’ясненням МОН, яке "УП. Життя" отримала ще у серпні 2024 року, відтепер вчителі мають оцінювати не завдання, а групи результатів навчання: знання, навички, ставлення, цінності.
"У критеріях оцінювання 2011 року, які використовували школи до 2023/2024 навчального року, був основний акцент на знаннєвому компонентові. Якщо учні відтворювали частину знань, це могло вважатися високим рівнем досягнень.
Натомість реформа "Нова українська школа" і Державний стандарт базової середньої освіти, який уряд затвердив 2020 року, базуються на компетентнісному підході (знання + уміння +цінності + ставлення)", – пояснює МОН у відповідь на запит "УП. Життя".
Кожна галузь має чітко визначені групи результатів. Це означає, що під час оцінювання одного завдання педагог може оцінювати одразу кілька умінь і пропонувати різні типи завдань, які передбачають різні рівні з урахуванням таксономії Блума.
Наприклад, початковий рівень роботи з інформацією передбачає її розпізнавання, пригадування та відтворення. Далі може бути виокремлення окремої інформації зі всієї маси, переказ своїми словами, аналіз, і так завдання поступово ускладнюється.
Опис кожного бала 12-бальної шкали оцінювання подано з урахуванням наскрізних умінь:
- читання з розумінням,
- вміння висловлювати власну думку усно і письмово,
- вміння критично й системно мислити,
- здатність логічно обґрунтувати позицію тощо.
Також у критеріях 2024 року робота з інформацією закладена в кожну освітню галузь.
Вміння працювати з текстовою, візуальною та іншою інформацією мають розвивати під час вивчення як мови, так і математики чи мистецтва.
Що залишилося незмінним в оцінюванні
Відповідь МОН на запит УП. Життя
Відповідь МОН на запит УП. Життя
Відповідь МОН на запит УП. Життя
Спільними для старих і нових критеріїв залишаються рівні знань та 12-бальна шкала.
Кожен рівень складається з 3 балів, які в сумі дають 12.
- початковий (1-3 бали);
- середній (4-6 балів);
- достатній (7-9 балів);
- високий (10-12 балів).
Проте школи можуть використовувати власну шкалу оцінювання, а вже потім переводити її у 12-бальну шкалу під час виставлення підсумкової річної оцінки.
Як вчителям оцінювати учнів за новими критеріями
МОН рекомендує педагогам надавати перевагу формувальному оцінюванню, тобто відстежувати динаміку розвитку конкретного учня/учениці.
"Саме формувальне оцінювання дозволяє коригувати освітній процес. Це ті реперні точки, які дозволяють простежити, як учень ішов з пункту А в пункт Б і що він на певному проміжку досяг.
Якщо ми говоримо про підсумкове оцінювання, то тут оцінюють не прочитаний текст, не написаний твір, а результати навчання, які визначені в державному стандарті. Тобто там чітко визначено очікувані результати навчання, тому саме на них має орієнтуватися вчитель, пропонуючи учням завдання", – пояснюють у відомстві.
Загалом для організації оцінювання результатів навчання вчителі мають:
- визначити форми формувального і підсумкового оцінювання під час планування освітнього процесу на семестр;
- формулювати зрозумілі для учнів навчальні цілі на основі обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом.
Важливо, що на відміну від 2011 року, відтепер вчителі зобов’язані ознайомлювати учнів з критеріями оцінювання, причому не тільки з загальними чи галузевими, що стосуються конкретної дисципліни. Учень має розуміти, скільки балів отримає за кожне завдання і кожну роботу.
Також вчитель може змінювати, добирати види діяльності й фіксувати навчальні досягнення як на кожному уроці, так і через діагностувальні проміжні роботи.
Вони можуть бути спрямовані на оцінювання певної групи чи груп результатів навчання. І вчитель може сам визначати, як саме проводити таке оцінювання.
