Днями український інтернет збурила сенсація, що "половина населення планети походить із територій сучасної України". Про це, зокрема, написало одне з найбільших американських видань – The Wall Street Journal.
Журналісти, посилаючись на результати дослідження, опублікованого в журналі Nature, зазначили, що 50% сучасних мешканців Землі походять від представників ямної культури – людей, які населяли територію України 5 тисяч років тому.
Однак у частини користувачів соцмереж почали закрадатися сумніви щодо цього твердження: чи справді територія України є колискою багатьох народів?
"УП. Життя" вирішила з'ясувати, про що йшлося в роботі вчених і чи дійсно предки значної частини людства проживали на території України.
У цьому допомогли кандидат історичних наук, учений секретар Інституту археології Національної академії наук Сергій Теліженко та доктор філософії, спеціаліст з історії енеоліту та доби бронзи Микита Іванов.
Що з'ясували вчені
У кількох дослідженнях міжнародна команда науковців вивчала ДНК доісторичних людей, сліди яких знаходили на території Південно-Східної Європи, України, Молдови та Росії. Деякі антропологічні зразки їм передали українські вчені.
Дослідники, серед яких були українці, знайшли нові докази того, що батьківщиною однієї з найбільших мовних родин світу – індоєвропейської – могла бути ямна культура. Крім того, вони вважають, що ця археологічна культура утвердилася поблизу Михайлівки Херсонської області.
Вперше гіпотезу про походження індоєвропейської родини з євразійських степів висунули в XIX столітті, пише Harvard Medicine. До цієї сім'ї належать сотні мов, зокрема гінді, іспанська, англійська, українська, бенгальська та перська.
Тоді науковці припустили, що індоєвропейська родина походить із ямної культури, яка існувала на початку раннього бронзового віку на теренах Північного Причорномор'я.
Ямна культура датується періодом приблизно від 3200-3100 до 2500-2400 років до нашої ери і частково простягається територією України.
Ідея про те, що індоєвропейська родина походить із ямної культури, отримала назву "степова гіпотеза". І досі вона мала явну прогалину – давні носії однієї вимерлої гілки індоєвропейських мов не мали предків із ямної культури.
Тепер науковці, вважають, що розв'язали цю проблему. Вони виявили, що основу протоіндоєвропейської мови, яка передувала індоєвропейській мовній родині, поклали кавказькі народи нижньої Волги, які при змішуванні племенами, які жили західніше, сформували геном представників ямної культури.
Результати досліджень виклали у двох статтях, які опублікували в журналі Nature на початку лютого 2025 року.
Що не так із "походженням половини людства з України"?
На думку кандидата історичних наук Сергія Теліженка, деякі ЗМІ подавали результати статті дещо спрощено – "у занадто популярній формі" – і це могло вплинути на сприйняття висновків.
"Так, журналісти дещо перебільшили. Пам'ятка (осередок ямної культури поблизу Михайлівки – ред.) неординарна, але говорити про те, що саме з Михайлівки все пішло – це занадто", – вважає історик.
Історик Микита Іванов пояснює: хоч значна частина людства (близько 3,5 мільярда) дійсно розмовляє мовами індоєвропейської сім'ї, їх не можна вважати прямими нащадками носіїв ямної культури.
"Це нащадки представників ямної культури, а також багатьох інших людей, які жили на тих землях. Наприклад, болгари – народ, який сформувався внаслідок завоювання давніх слов'ян тюркомовними булгарами, тобто племенами зовсім іншої мовної групи", – зауважив науковець.
Крім того, ямна культура не обмежувалася сучасною територією України, а також поширювалася на територію Молдови, Болгарії, Румунії та Росії.
Фахівець з історії енеоліту та доби бронзи додав, що в науковій літературі існує щонайменше п'ять теорій про те, де зародилася індоєвропейська мовна сім'я.
Автори дослідження взяли за основу популярну модель розселення носіїв праіндоєвропейських мови, яку в 1956 році запропонувала литовська дослідниця Марія Гімбутас.
"У своїх роботах вона доволі мальовничо описує загони вершників ямної культури, які завойовують мирні племена землеробів Старої Європи. Втім такий погляд Гімбутас багато в чому сформований через її особисті враження від політичних подій XX століття – спершу окупації Литви військами Третього Рейху, а потім – радянським захопленням", – зауважує Микита Іванов.
Він наголошує, що сучасні археологічні уявлення дещо ставлять під сумнів роботи Марії Гімбутас. Зокрема, дослідження українських істориків Михайла Відейка, Віктора Клочка та Микити Іванова свідчать, що землеробське населення України та Європи було озброєним не гірше, ніж представники народів степу.
"Утім існує й інша думка, яку доволі обґрунтовано висловив британський археолог і лінгвіст Колін Ренфрю. Згідно з його моделлю, носіями праіндоєвропейської мови були давні землероби, які прийшли з Анатолії та заселили Європу. Представниками цієї хвилі міграції також є носії трипільської культури. Особисто мені більше імпонує ця гіпотеза", – поділився Микита Іванов.
Нагадаємо, науковці встановили причину смерті трипільців, рештки яких знайшли в селі Косенівка, що на Черкащині.
Джерело
