Тоннажне оподаткування у міжнародному судноплавстві: порівняльний аналіз систем Греції, Китаю, Японії та України
Смерть і податки — дві неминучості нашого життя. Охорона здоров’я прагне продовжити нашу активну життєдіяльність, тоді як політекономія намагається подовжити економічне життя за допомогою різноманітних інструментів, серед яких оподаткування відіграє чи не найважливішу роль у балансі інтересів учасників ринку. Як відомо податками можна задушити економіку, а можна розумно стимулювати її зростання, поступово збільшуючи доходи від оподаткування. Саме міжнародний досвід у цій сфері, правильно пойнятий та розумно впроваджений, дозволяє заощадити роки, якщо не десятиліття пошуків та помилок.
Україна морська держава, тому цілком доречно було б застосувати саме цю перевагу для післявоєнного відродження країни. Для цього треба зробити галузь міжнародного судноплавства привабливою для бізнесу і таким чином сприяти приходу як внутрішнього так і міжнародного інвестора.
У сфері міжнародного судноплавства, як зокрема і в більшості сфер бізнесу, податкова політика є критичним фактором для конкурентоспроможності компаній. Міжнародний досвід демонструє, що одним із найбільш ефективних інструментів у цій галузі є тоннажний податок — спеціальний режим, який замінює традиційне оподаткування прибутку. У цій статті ми розповімо як працюють схеми тоннажного оподаткування в таких країнах, як Греція, Китай, Японія та як обстояють справи у нас.
Греція: стабільність та стимулювання інвестицій
У Греції тоннажний податок розраховується щорічно залежно від валової місткості судна (GROSS) і сплачується в євро. Мінімальна сума становить 200 євро, крім рибальських суден і буксирів, які оподатковуються за нульовою ставкою. Унікальною особливістю грецької системи є пільги для суден, які проходять модернізацію або ремонт у Греції за рахунок іноземної валюти — у таких випадках компанії отримують звільнення від податку на термін до 10 років.
З 2020 року режим тоннажного податку поширено не лише на власників суден, а й на фрахтувальників і орендарів. Це створює ширші можливості для оптимізації податкових зобов’язань у морській галузі.
Китай: гнучкість ліцензій та збереження корпоративного податку
У Китаї тоннажний податок застосовується до суден, що прибувають у внутрішні порти з-за кордону. Податок сплачується на основі чистого тоннажу та терміну дії ліцензії, який може тривати 30, 90 днів або рік. Китай застосовує пільгові ставки для суден під китайським прапором або країн із договорами про взаємне сприяння.
Проте, на відміну від Греції, тоннажний податок у Китаї не замінює корпоративний. Судноплавні компанії додатково сплачують податок на прибуток (25%) і ПДВ (6% на вантажоперевезення).
Японія: вибір між оподаткуванням і стимулювання флоту
Японія запровадила тоннажний податок у 2008 році як альтернативу корпоративному, однак компанії самостійно обирають систему. Ставка становить 36 єн за тонну за одноразовий захід судна або 108 єн за тонну для щорічної ліцензії. З 2013 року система поширена на судна під іноземними прапорами, які відповідають встановленим умовам.
Ця система дозволяє знизити податкове навантаження на компанії з регулярними заходами в японські порти, проте корпоративний податок залишається обов’язковим.
Україна: традиційне оподаткування та портові збори
В Україні тоннажного податку не існує. Судноплавні компанії сплачують податок на прибуток за ставкою 18% та численні портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний і санітарний. Розмір зборів залежить від умовного об’єму судна, розрахованого за його габаритами.
Ці збори стягуються як із національних, так і з іноземних суден, але саме українські компанії несуть податковий тягар у вигляді корпоративного податку.
Порівняльна таблиця систем тоннажного оподаткування
Країна | Тоннажний податок | Заміна корпоративного податку | Додаткові податки/збори | Гнучкість системи |
Греція | Так | Так | Немає | Висока: звільнення до 10 років |
Китай | Так | Ні | 25% прибуток, 6% ПДВ | Висока: ліцензії на 30/90 днів/рік |
Японія | Так | Ні | Корпоративний податок | Середня: вибір між системами |
Україна | Ні | Ні | 18% прибуток, портові збори | Низька: відсутність тоннажного податку |
Для більш коректної експертної оцінки редакція «Слова», як це неодноразово бувало, звернулась до ДУ «Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень Національної академії наук України».
«Досліджено податкові системи країн, які займають передові позиції в світовій морській галузі з використанням аналітичного та порівняльного підходів, та розроблено рекомендації по удосконаленню податкової системи в сфері морського транспорту України», - розповідає науковий співробітник відділу ринку транспортних послуг Інституту Ростислав Зотєєв:
«1 Досвід таких країн, як Греція, Китай і Японія, демонструє, що тоннажний податок є ефективною альтернативою корпоративного оподаткування та різноманітних портових зборів для судноплавної галузі. Так, наприклад в Греції, завдяки прив’язці до тонннажу суден, а не до прибутків, цей податок забезпечує стабільність надходжень до бюджету, знижує податковий тягар і є привабливим для компаній, що працюють у сфері міжнародних перевезень. Такий підхід зменшує фінансові ризики для судновласників, роблячи юрисдикцію більш конкурентоспроможною у глобальній логістичній системі. У Греції тоннажний податок повністю замінює корпоративний, дозволяючи звільнити судноплавні компанії від обов’язку сплачувати податок на прибуток, що особливо важливо для суден, які не завжди працюють на межі високої прибутковості.
2.Заміна різноманітних портових зборів, як в Китаї та Японії, спрощує багато процесів, зокрема:
Простота адміністрування- один збір значно спрощує процес обчислення та сплати. Це знижує бюрократичні витрати як для судновласників, так і для адміністративних органів. Уникнення складних формул і розрахунків різних зборів дозволяє зосередитися на ефективності бізнес-процесів.
Прозорість та зрозумілість- єдина ставка є прозорою і зрозумілою для судновласників. Вони точно знають, скільки потрібно сплатити, що дозволяє краще планувати фінанси та уникати непорозумінь.
Зменшення часу на оформлення-сплата одного збору займає значно менше часу порівняно з необхідністю розрахунку та оформлення кількох різних зборів.
Зниження конфліктів - множинні збори часто стають причиною спорів між судновласниками та адміністраціями портів, оскільки складно перевірити правильність нарахування. Один збір мінімізує такі ситуації.
3. Також країни запроваджують податкові стимули для екологічно чистих суден, зокрема, податкові знижки на тоннажний податок для суден, що використовують альтернативні види палива або мають низькі рівні викидів CO₂. Наприклад, у Греції та Китаї існують гранти для модернізації суден, що сприяє впровадженню "зелених" технологій, які є важливим компонентом для зменшення негативного впливу на навколишнє середовище.
4. На основі міжнародного досвіду доцільно запровадити гібридну систему тоннажного податку, яка охоплюватиме як українські судна, так і іноземні судна, що заходять до українських портів. Така система допоможе зменшити податковий тягар на вітчизняних судновласників і водночас створить привабливі умови для міжнародних компаній, що дозволить Україні посилити свою роль у глобальній судноплавній індустрії.
Додатково пропонується створити цифрову платформу для автоматизації податкового обліку та сплати, що зменшить бюрократичне навантаження та підвищить прозорість системи.
Впровадження тоннажного податку на основі міжнародного досвіду дозволить Україні посилити свою конкурентоспроможність на ринку морських перевезень, залучити іноземних інвесторів і забезпечити стабільні доходи для розвитку портової інфраструктури. Такий підхід сприятиме інтеграції України в міжнародні транспортні мережі та забезпечить сталі умови для розвитку морської галузі.
Грецька модель тоннажного податку є однією з найбільш лояльних у світі, стимулюючи інвестиції та модернізацію флоту. Китай і Японія пропонують гнучкі підходи, але зберігають корпоративне оподаткування. Україна наразі не має системи тоннажного податку, що створює додаткові фінансові зобов’язання для вітчизняних судноплавних компаній. Запровадження гнучкішої системи оподаткування могло б стати важливим стимулом для розвитку морської галузі в Україні», - наголошує Ростислав Євгенович.
Потрібна тільки політична воля, спрямована на довгостроковий результат. Конкуренція в глобальній судноплавній індустрії величезна і буде тільки зростати. Ми втратили час і ринки, по великому рахунку вже майже нема чого втрачати крім узбережжя, але якщо в нас залишились довга воля та інтелект то ми можемо ще здивувати світ і відродити морську галузь.
